Таємниця знаменитої Туринської плащаниці стала ще глибшою після того, як нове генетичне дослідження виявило на лляній тканині ДНК із багатьох різних джерел. Вчені знайшли сліди не лише кількох людей, а й різноманітних тварин і рослин, що розкриває надзвичайно складну історію цього артефакту.
Про це пише Daily Mail.
Що знайшли на лляному полотніПротягом багатьох століть віряни стікалися до італійського міста Турин, щоб побачити священну реліквію. Вважається, що саме в це полотно довжиною 4,3 метра загорнули тіло Ісуса Христа після розп’яття, через що на тканині залишився слабкий відбиток чоловічого обличчя та тіла.
Щоб дізнатися більше про походження артефакту, дослідники з Падуанського університету проаналізували 12 зразків, зібраних із плащаниці ще 1978 року. Враховуючи, скільки людей торкалися тканини за сотні років, фахівці не здивувалися чітким ознакам сучасного забруднення, однак велика кількість старішої людської ДНК їх неабияк вразила.
«Це дослідження дає оригінальне уявлення про різноманітність ДНК, витягнутої зі зразків, зібраних у 1978 році з Туринської плащаниці,
що розкриває її біологічну складність», — зазначають дослідники.
Середземноморський слід та втрачені надіїДослідження виявило кілька людських ліній ДНК, зокрема одну поширену в Західній Євразії, а іншу — на Близькому Сході. Водночас співіснування такої кількості різних генетичних варіантів підтверджує, що плащаниця контактувала з багатьма людьми, що практично унеможливлює ідентифікацію оригінальної ДНК того, кого в неї загортали.
Окрім людських слідів, на матеріалі знайшли генетичні залишки свійських тварин: котів, собак, курей, корів, свиней і коней, а також частинки червоного корала. Крім того, на тканині виявили ДНК моркви та зернових культур, які не є типовими для Близького Сходу. За словами вчених, переважання таких рослин та тварин прямо вказує на те, що артефакт має середземноморське походження або ж тривалий час перебував у цих регіонах.