Про це розповідає AgroWeek
Земля опинилася на межі своїх можливостей
У звіті Всесвітньої метеорологічної організації ООН зазначено, що десятиліття 2015–2025 стало найспекотнішим за всю історію метеорологічних спостережень, а деякі показники встановили нові рекорди:
- у 2024 році зафіксували рекордне зростання середньої температури;
- незважаючи на тимчасове похолодання, 2025 рік увійшов до трійки найспекотніших років спостережень.
За даними звіту, останні 11 років були найтеплішими з 1850 року: у 2025 році середня температура повітря перевищувала доіндустріальний рівень на 1,43°C. Це підтверджує довгострокову тенденцію до посилення потепління і підвищення ризиків для біосфери та людських спільнот.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш підкреслив серйозність ситуації: «Світовий клімат перебуває в надзвичайному стані. Планета Земля опинилася на межі своїх можливостей. Кожен ключовий кліматичний показник сигналізує про небезпеку», - заявив він.
Ключові показники й наукові висновки
У доповіді вперше детально наведено дані про енергетичний дисбаланс Землі - співвідношення поглиненої та відбитої сонячної енергії. З 1960 року цей дисбаланс постійно зростає і в 2025 році досяг рекордного рівня, що свідчить про накопичення тепла в системі «атмосфера-океани-лід». Концентрації трьох головних парникових газів - вуглекислого, метану та закису азоту - продовжили зростати у 2025 році за даними наземних вимірювань.
Океани прогрілися до рекордних значень від початку системних вимірювань у 1960 році, причому темпи їхнього нагрівання прискорилися: швидкість підвищення температур у період 2005–2025 років удвічі перевищила показник 1960–2005 років. Це має довготривалі наслідки для циркуляції вод, морських екосистем і рівня моря.
Прогнози та регіональні ризики
Вчені відзначають також масштабні втрати льодової маси в ключових регіонах: скорочення маси льодовиків увійшло до п’яти наймасштабніших за весь період спостережень, критичні втрати фіксують в Ісландії та Північній Америці. Такі зміни впливають на постачання прісної води, рівні моря та стабільність прибережних екосистем.
Окрема увага приділяється змінам у Тихому океані: за прогнозами, нова фаза потепління, пов’язана з явищем Ель-Ніньйо, може сформуватися у другій половині 2026 року. На тлі загальної тенденції глобального потепління це підвищує ймовірність рекордних температур уже в 2027 році, що посилить екстремальні погодні явища, посухи та повені в різних регіонах світу.
Наведені дані свідчать про прискорення кліматичних змін і потребують посиленого реагування в питаннях скорочення викидів парникових газів та адаптації інфраструктури й екосистем до нових кліматичних умов.
