Хліб і печиво в майбутньому можуть стати безпечнішими для здоров’я. Британські вчені повідомили про прорив у селекції пшениці: за допомогою технології CRISPR їм вдалося створити сорт, який при випіканні та підсмажуванні утворює значно менше акриламіду — речовини, пов’язаної з підвищеним канцерогенним ризиком.
Йдеться про розробку дослідників із Rothamsted Research у графстві Гартфордшир. Протягом двох років вони тестували генетично відредаговані лінії пшениці та дійшли висновку: точкова зміна генів дає змогу різко зменшити рівень вільного аспарагіну — саме тієї амінокислоти, з якої в процесі термічної обробки утворюється акриламід.
Ця сполука давно викликає занепокоєння вчених і регуляторів. Вона з’являється в хлібі, печиві, картоплі та інших крохмалистих продуктах за високих температур, а міжнародні експерти відносять її до ймовірних канцерогенів.
Читайте також:
Ще смачніший і корисніший хліб на заквасці: професійні пекарі розкрили одну дію, яку обов’язково потрібно зробити У центрі експерименту опинився ген, що відповідає за накопичення аспарагіну в зерні.
Після його редагування вміст цієї речовини вдалося скоротити на 59%, а в лінії з подвійним втручанням — відразу на 93%. Важливо, що такі зміни не вплинули на врожайність, що робить технологію особливо перспективною для аграрного ринку.
Найбільш показові результати дослідники отримали вже в готовій продукції. У хлібі та печиві, випечених із нової пшениці, рівень акриламіду виявився значно нижчим, а в частині зразків тостового хліба після підсмажування його концентрація навіть не досягала порога лабораторного визначення.
Для порівняння команда протестувала і традиційні методи селекції, коли мутації спричиняють хімічним впливом. Такий підхід теж дав змогу зменшити кількість вільного аспарагіну — приблизно на половину, проте водночас знизив урожай майже на чверть. Учені пов’язують це з побічними випадковими змінами в інших ділянках геному.
Читайте також:
Від борошна до випічки. Підприємець власноруч склав піч і випікає цільнозерновий хліб без електрики За словами провідної дослідниці докторки Навніт Каур, робота демонструє, як точне редагування геному може вирішувати прикладні завдання харчової безпеки.
Ця технологія відкриває можливість вносити в сільськогосподарські культури саме ті зміни, які приносять реальну користь продовольчій системі, без зайвих втрат для виробництва.
Розробка набуває особливого значення на тлі посилення європейських вимог до вмісту акриламіду в продуктах харчування. В ЄС вже діють граничні норми, і найближчим часом вони стануть ще суворішими, що безпосередньо торкнеться виробників хлібобулочної продукції, які працюють на експорт.
Читайте також:
Ви точно раніше не знали. Ось навіщо шефиня миє хлібину Після Brexit Велика Британія отримала більше свободи в регулюванні генетично відредагованих культур. Закон про генетичні технології, ухвалений 2023 року, спростив виведення на ринок таких сортів, завдяки чому країна стала одним із ключових майданчиків для досліджень у сфері точної селекції.
Утім, подальше впровадження технології може залежати від нових домовленостей між Лондоном і Брюсселем у рамках санітарно-фітосанітарної угоди. Якщо правила ЄС поширяться і на британські продукти без винятків, комерціалізація таких сортів може сповільнитися.
Читайте також:
Щоб випічка вдалася. Як зрозуміти, що дріжджі зіпсувалися Керівник дослідження професор Найджел Халфорд вважає, що нова пшениця може стати важливим інструментом для харчової індустрії.
Виробники зможуть відповідати посиленим стандартам безпеки без істотного зростання витрат і без втрати якості. Для споживачів це означає менше надходження потенційно небезпечного акриламіду з повсякденною їжею.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
