Джмелі запилюють томати, чорницю, конюшину і десятки диких рослин. Без них значна частина нашого харчового різноманіття просто неможлива. Ми знали, що їхні популяції скорочуються — через пестициди, знищення середовища, хвороби. Але чи шкодить посуха джмелям безпосередньо — це питання залишалось без відповіді. Вперше його розв'язали вчені Університету Вюрцбурга (Баварія, Німеччина). Як повідомляє phys.org із посиланням на Proceedings of the Royal Society B, дослідження показало: посушливий рік катастрофічно скорочує тривалість колоній, масу гнізд і виробництво маток та самців.
Що відомо коротко
Дослідження порівняло стан колоній Bombus pascuorum (чесальний джміль, довгоязикий вид) у 2022 р. (рекордна посуха у Франконії) і 2024 р. (кліматично середній рік).
У посушливий рік значно зменшились: тривалість існування колоній, вага колоній, кількість маток і самців.
Це перше дослідження, що безпосередньо довело негативний вплив посухи на репродуктивний успіх джмелиних колоній.
Чесальний джміль як «виробник кишень» (pocket-maker) особливо вразливий: личинки самостійно живляться з пилкових «кишень»,
а не годуються дорослими бджолами.
У Баварії 82% видів джмелів, що перебувають під загрозою, належать до довгоязикого типу — отже, B. pascuorum є індикатором біорізноманіття.
Стаття: Korten H, Steffan-Dewenter I. 2026. Proc. R. Soc. B 293: 20253056.
Чому чесальний джміль — особливий
Джмелі відрізняються від медоносних бджіл: їхні колонії щорічні, починаються навесні з однієї матки і закінчуються восени. Кожна матка — це «ціла колонія в потенціалі». Якщо матка гине або колонія не виробляє нових маток і самців — популяція скорочується.
Більшість наукових досліджень зосереджувалась на Bombus terrestris — найпоширенішому короткоязикому джмелі, що вирощує личинки безпосередньо. Але Ханно Кортен і проф. Інгольф Стеффан-Деввентер обрали B. pascuorum — довгоязикий вид-«виробник кишень». У них личинки самостійно живляться з пилкових «кишень», сформованих поряд з розплодом. Ця унікальна біологія робить їх особливо залежними від постійного надходження пилку — а значить, і особливо вразливими до посухи, яка скорочує цвітіння рослин.
Деталі відкриття
Команда встановила 25 стандартних пасік у двох різних зонах Нижньої та Верхньої Франконії у Баварії. Рік 2022 — один із найпосушливіших в регіоні за десятиліття; рік 2024 — кліматично близький до норми. Щоразу колонії починали за ідентичних умов, а дослідники регулярно відстежували: масу колонії, тривалість її існування, кількість вироблених маток (нові матки = майбутні колонії наступного сезону) і самців (запилення нових маток).
Результати були чіткими:
у посушливий рік усі чотири показники значно нижчі. Ганно Кортен зазначив: «Наша робота — перше дослідження, що демонструє негативний ефект посухи на репродукцію джмелів». Причина, ймовірно, проста: посуха зменшує різноманіття і кількість квітучих рослин, а отже — доступність пилку і нектару. Колонії, що не мають достатньо їжі, не здатні нормально розвиватись.
Велике гніздо звичайних кардерів у гніздовому ящику; королеву можна побачити внизу ліворуч. Фото: Ганно Кортен / Університет Вюрцбурга
Що показали нові спостереження
Сигнал тривоги — не лише для B. pascuorum. Якщо тропічні комахи вже досягли межі теплостійкості, то тепер стає зрозуміло, що й помірні види — не в безпеці. Посуха і екстремальна спека — це пов'язані явища, і обидва посилюються зміною клімату. Переломні кліматичні точки вже поруч — і кожен черговий «рекордний посушливий рік» тепер ще й безпосередньо б'є по джмелиних популяціях.
Особливо тривожна ситуація у Баварії: 82% видів джмелів під загрозою — довгоязикі. Якщо B. pascuorum є «термометром» їхнього стану — то показання цього термометра вже небезпечні.
Чому це важливо для науки
Джмелі — не замінні. Вони запилюють рослини, для яких медоносна бджола фізично не може отримати пилок: квітки з прихованими тичинками потребують специфічної вібраційної техніки («buzz pollination»), якою джмелі, але не бджоли, майстерно оволодівають. Томати, чорниця, баклажани — залежать саме від них.
Нові дані вказують на простий, але важливий висновок для охорони: якщо посуха — головна проблема, то наявність квітучих рослин у критичні фази може пом'якшити наслідки. Автори прямо зазначають: забезпечення безперервного цвітіння — одна з найпростіших і найефективніших практичних мір захисту.
Цікаві факти
🐝 B. pascuorum — один із найпоширеніших джмелів Центральної Європи. Але «поширений» не означає «невразливий»: навіть найзвичайніші види можуть різко скоротитись при системних кліматичних стресах. Дослідження на «звичайних» видах важливі саме тому, що вони відображають широкі екосистемні тенденції. Дані: Korten & Steffan-Dewenter, Proc. R. Soc. B, 2026.
🌸 «Buzz pollination» (вібраційне запилення) — техніка, яку практикують джмелі, але не медоносні бджоли:
вони вхоплюються за квітку і вібрують м'язами грудей зі специфічною частотою, «вибиваючи» пилок із закритих тичинок. Томати виробляють пилок саме так — і без джмелів тепличні виробники вручну «вібрують» квіти зубними щітками. Дані: .
🌡️ Посуха 2022 р. в Центральній Європі стала однією з найсильніших за останні сотні років. У деяких регіонах Баварії та Франконії рівень ґрунтової вологи впав до рекордних мінімумів, а площі квітучих луків та пасовищ суттєво скоротились. Зміна клімату робить такі роки дедалі частішими. Дані: .
📊 У Баварії на офіційному «червоному списку» перебувають 82% видів джмелів, що входять до групи довгоязикових «виробників кишень» — таких як B. pascuorum. Це означає: B. pascuorum є не просто окремим видом, а «сурогатним індикатором» стану цілої групи вразливих запилювачів. Дані: Korten & Steffan-Dewenter, Proc. R. Soc. B, 2026.
FAQ
Чому посуха зменшує пилок? Посуха викликає передчасне в'янення квітів або сповільнює цвітіння. Рослини скорочують витрату ресурсів на нектар і пилок при нестачі вологи. Крім того, посуха знищує різноманіття рослинності на луках і пасовищах — залишаються лише найстійкіші до стресу види, а квітковий «пейзаж» збіднюється.
Медоносні бджоли теж страждають від посухи?
Так, але по-іншому. Медоносні бджоли можуть використовувати запаси меду в вулику як «буфер» під час нестачі. Джмелі, особливо довгоязикові «виробники кишень», такого буфера не мають — їхні колонії компактні і залежать від постійного припливу свіжого пилку.
Що можна зробити для захисту джмелів? Головне — забезпечити безперервне цвітіння протягом усього сезону: різноманітні квітники, мішані посіви, нескошені узбіччя доріг. Особливо важливо не скошувати луки в найкритичніші фази посушливого літа. Дослідники підкреслюють: навіть невеликі ділянки квітучих рослин поблизу сільськогосподарських угідь можуть значно знизити ризик.
Вся колонія джмелів навесні — це одна матка. Одна комаха — 150–400 робочих особин, кілька десятків нових маток і самців, тисячі запилених квіток за сезон. Якщо через посуху ця матка не знайде достатньо їжі — гинуть усі. Без нових маток не буде колоній наступного року. А без джмелів у теплиці томатам доводиться «кохатися» за допомогою агронома з електричною зубною щіткою. Це і є «апокаліпсис запилення» в мікромасштабі — але мільйони таких мікроапокаліпсисів вже відбуваються щоліта по всій Центральній Європі.
