NASA підписала контракт із компанією Voyager Technologies (Voyager Space), дозволивши їй провести приватну місію астронавтів на Міжнародну космічну станцію. Цей крок знаменує собою серйозну зміну на ринку пілотованих польотів, адже до цього часу провідну роль у таких місіях мала компанія Axiom Space. Тепер, із залученням Voyager, ринок приватних польотів до МКС стає конкурентним і динамічним.
Новий етап приватних космічних польотівМісія Voyager стане сьомою в рамках програми Private Astronaut Missions (PAM), але першою для цієї компанії. Запуск планується не раніше 2028 року. До цього часу ситуація на ринку приватних космічних місій зміниться: Axiom Space, яка раніше отримала перші п'ять контрактів, втратила монополію. У лютому 2026 року контракт на власну місію отримала компанія Vast, яка готується до старту влітку 2027 року. Долучення Voyager формує так звану «велику трійку» приватних підрядників NASA, які вже мають конкретні домовленості про польоти на МКС.
Орбітальна інфраструктура майбутнього від Voyager. Фото: Voyager Technologies
Стратегічне значення співпраці для Voyager та NASA
Для Voyager Technologies цей контракт є частиною масштабної стратегії — створення власної комерційної космічної станції Starlab. Приватні місії дозволяють компаніям відпрацьовувати логістику, навчання екіпажів і взаємодію з наземною інфраструктурою ще до появи власних модулів на орбіті. Як зазначає голова Voyager Дилан Тейлор, інфраструктура на низькій навколоземній орбіті стає основою для подальших польотів у глибокий космос.
Контракт відображає десятиліття партнерства з NASA та підтверджує стратегію компанії: інфраструктура на низькій навколоземній орбіті розглядається як основа для майбутніх місій у дальній космос. NASA, у свою чергу, готується до періоду після завершення експлуатації МКС. Агентство прагне забезпечити безперервність космічних досліджень, залучаючи щонайменше двох надійних приватних партнерів, здатних узяти на себе частину функцій станції. Проте на шляху до цього виникають виклики, пов’язані з різницею підходів до проєктування майбутніх космічних станцій.
Наразі NASA переглядає програму Commercial LEO Destinations (CLD). Новий підхід передбачає замість фінансування кількох незалежних станцій розвиток двох проєктів із використанням спільного центрального модуля.
Промислові гіганти критикують цю ідею, вважаючи її стримувальною для інновацій і розвитку власних технологій. Учасники ринку підкреслюють, що модель приватних місій вже довела свою ефективність без об’єднання ресурсів у спільний модуль.
Поява Voyager серед партнерів NASA лише посилює багатополярність космічної екосистеми. Тепер конкуренція між приватними компаніями за транспортні, сервісні й наукові послуги на орбіті стає реальністю. Це робить космос доступнішим, а приватні компанії — менш залежними від державного фінансування.
У той же час, для забезпечення життєдіяльності великих орбітальних об'єктів потрібні нові технологічні рішення. Зокрема, нещодавно вчені змогли подолати 60-річний бар’єр ефективності сонячних панелей, що відкриває перспективи для підвищення автономності майбутніх космічних станцій.
