Минуле кожної людини може виявитися лише випадковим спалахом ентропії, а не ланцюжком реальних подій, що зафіксовані в пам’яті.
Читайте також:
Звичка чи стрес. Науковці пояснили чому ви прокидаєтесь о 3-й ночі Професор Інституту Санта-Фе Девід Волперт, фізик Карло Ровеллі та Джордан Шарнхорст опублікували дослідження, де вони переглянули стару, як світ фізики, проблему «мізків Больцмана».
Цей мисленнєвий експеримент ґрунтується на тому, що у масштабах вічності ентропія — міра хаосу — здатна періодично створювати надскладні структури просто з шуму. За законами статистики, імовірність того, що прямо зараз у порожнечі з’явився мозок із набором готових «спогадів», є вищою за ймовірність лінійного розвитку всього всесвіту від Великого вибуху до нашого часу.
Суть технічного конфлікту ховається у фундаментальній статистичній механіці, зокрема у H-теоремі Больцмана. Вона описує, чому безлад завжди зростає, проте самі математичні формули є абсолютно симетричними щодо напрямку часу. Це створює парадоксальну ситуацію: з точки зору чистих розрахунків, будь-яка упорядкована інформація в нашому розумі скоріше є продуктом випадкового відхилення від хаосу,
ніж достовірним архівом реального «вчора».
Вчені вказують, що сучасні наукові аргументи на користь надійності історії зазвичай потрапляють у пастку логічного замкненого кола. Ми використовуємо припущення про низьку ентропію на старті всесвіту, щоб довести правдивість пам’яті, а потім самою пам’яттю підкріплюємо віру в те, що всесвіт колись мав цей низький рівень хаосу. «Поточні фізичні теорії не визначають, яка з цих точок зору є правильною», — зазначають автори у своїй праці.
Дослідження, побудоване на так званій «ентропійній гіпотезі», не намагається остаточно закрити питання реальності минулого. Ровеллі та Волперт натомість вибудували технічну схему того, як ми взагалі інтерпретуємо фізичні закони. Вони чітко розмежували об'єктивну фізику та суб'єктивні вибори, які роблять люди при спробі виміряти час.
Читайте також:
