Лосось у шведському озері Веттерн раптово перетворився на «спринтера-марафонця» зовсім не з власної волі: риба змушена гасати водоймою майже вдвічі швидше за норму через кокаїновий шлейф у стічних водах.
Читайте також:
Криза, яку ми не бачимо. ООН попереджає про розрив міграційних шляхів у найбільших річках планети Це перший випадок, коли міжнародна група вчених довела, що наркотичний бруд міняє «прошивку» поведінки дикої фауни безпосередньо у відкритому середовищі, а не лише у стінах лабораторій.
Технічна частина дослідження тривала вісім тижнів і базувалася на спостереженні за 105 особинами за допомогою акустичних міток. Головним сюрпризом для екологів стала «пастка метаболітів». Виявилося, що чистий кокаїн діє на нервову систему риб значно слабше, ніж бензоілекгонін — речовина, на яку перетворюється наркотик після проходження через людський організм. Під дією цього «хімічного свербежу» лосось пропливав на 1.9 раза більші дистанції, ніж звичайні риби, і відходив від своїх звичних маршрутів на рекордні 12 кілометрів.
Така гіперактивність є смертним вироком для молодняка.
Лосось безцільно випалює запаси жиру, які мали б підтримувати його під час міграції в океан, і стає легкою мішенню для хижаків, бо втрачає природну обережність.
«Дика природа вже давно живе у хімічному супі людського походження. Незвичайним є не наш експеримент, а те, що вже зараз відбувається в наших річках», — констатує доктор Маркус Мікеланджелі.
Проблема в тому, що сучасні очисні споруди технічно не здатні відфільтрувати мікроскопічні рештки стимуляторів та антидепресантів. Наразі вчені готують розширену ревізію водойм Європи, щоб зрозуміти, скільки ще видів опинилися в стані примусового «кайфу» та чи зможуть вони взагалі дати здорове потомство в таких умовах.
Читайте також:
Чому ми ненавидимо змій? Вчені знайшли причини у вихованні дітей
