Прозорий морський гребінець, який мешкає у повній темряві на глибині понад кілометр, продемонстрував неймовірну здатність до еволюційної адаптації. Втративши зір як енерговитратну функцію, ця дивовижна істота навчилася використовувати для виживання власну мушлю, дотикові щупальця та складні хімічні процеси у симбіозі з бактеріями.
Про результати унікального дослідження глибоководного життя пишеEarth.
Команда морського біолога Цзянь-Вен Цю з Гонконзького баптистського університету проаналізувала геном молюска Catillopecten margaritatus, що мешкає у багатих на хімічні сполуки водах Південнокитайського моря.
Реклама
Відмова від зору та нові сенсориВ умовах тотальної темряви підтримувати функцію зору стає занадто дорого для організму. Аналіз показав, що молюск втратив більшість білків, які вловлюють світло, хоча й зберіг деякі гени розвитку очей. Натомість його сенсорна система повністю перебудувалася: тепер функцію розпізнавання небезпеки виконують довгі щупальця, розташовані по краю мушлі.
«Сенсорна робота перемістилася з очей на поверхню, яка безпосередньо контактує з навколишньою водою та осадом»,
— пояснюють дослідники.
Край мушлі став своєрідним радаром, який за допомогою активних генів відстежує хімічні сигнали, фізичний контакт і стресові фактори у воді.
Токсичне партнерство з бактеріямиЩе одним ключовим фактором виживання стала тісна співпраця з сіркоокислювальними бактеріями, які живуть на зябрах молюска. Цей вид взаємодії називається ектосимбіозом. Бактерії отримують енергію зі сполук сірки, а молюск, зі свого боку, підтримує їхню життєдіяльність, отримуючи натомість додаткове джерело харчування.
Реклама
Читайте також
-
Дата публікації 22:46, 01.05.26 Категорія Наука та IT Кількість переглядів 126 В усьому винні динозаври: вчені пояснили, чому люди втратили здатність жити довше Автор публікації
Ірина Ігнатова
не отруюючись їхнім паливом.
Економія енергії та подвійне харчуванняЖорсткі умови глибоководдя змусили молюска економити енергію навіть на будівництві власного панцира. Через холодну воду під високим тиском процес утворення кальцію значно ускладнюється, тому мушля Catillopecten margaritatus стала дуже тонкою і крихкою порівняно з мілководними родичами.
Попри наявність корисних бактерій на зябрах, гребінець зберіг здатність полювати самостійно. Його травна система активно працює, перетравлюючи дрібних тварин та органічні залишки. Здатність отримувати їжу з різних джерел гарантує йому виживання навіть у випадку, якщо хімічний симбіоз із бактеріями тимчасово дасть збій.
Нагадаємо, випадковий дзвінок від рибалок у 1938 році допоміг науковцям виявити живу латимерію. Ця стародавня риба була відома лише по скам’янілостям і вважалася вимерлою ще за часів динозаврів.
Реклама
Читайте також
-
Дата публікації 12:14, 23.04.26 Категорія Наука та IT Кількість переглядів 3275 Узбережжя одного з континентів заполонила зграя смертельно небезпечних істот Автор публікації
Софія Бригадир
-
Дата публікації 13:04, 08.04.26 Категорія Наука та IT Кількість переглядів 1195 Найболісніші укуси у світі: які очолили рейтинг і чим вони небезпечні Автор публікації
Софія Бригадир
-
Дата публікації 23:30, 24.04.26 Категорія Наука та IT Кількість переглядів 579 Ви точно цього не знали: яка несподівана істота панувала в океані 100 мільйонів років тому Автор публікації
Ірина Ігнатова
-
Дата публікації 18:28, 24.04.26 Категорія Наука та IT Кількість переглядів 285 Бджоли можуть змінювати колір просто за лічені години: вчені з’ясували, чому так стається Автор публікації
Софія Бригадир
