Наука

Єллоустоун працює не так, як вважали раніше: вчені переглянули головну теорію

2 трв•ТСН

Знаменитий супервулкан Єллоустоун, імовірно, підживлюється не глибинним джерелом магми, як вважали раніше, а процесами у верхніх шарах Землі. Нове дослідження показує, що ключову роль у його активності можуть відігравати тектонічні зрушення в земній корі.

Про це повідомило видання Live Science.

Дослідники створили тривимірну модель, яка враховує рухи тектонічних плит у західній частині Північної Америки, сучасну структуру мантії під Єллоустоуном і дані про літосферу — тверду оболонку Землі.

Реклама

Результати моделювання свідчать, що нагрівання магматичних резервуарів під вулканом може відбуватися без участі мантійного шлейфу — потоку гарячої породи, що піднімається з глибин між ядром і мантією. Натомість вирішальним чинником може бути взаємодія процесів у земній корі.

Зокрема, під Єллоустоуном діють дві протилежні сили. Перша пов’язана з різною щільністю літосфери: окремі її ділянки важчі за інші, що призводить до розтягування кори у напрямку західного узбережжя США. Друга сила — це занурення залишків давньої Фараллонської плити під центрально-східну частину континенту,

що тягне нижні шари кори вниз і змінює нахил вулканічної системи.

Як пояснюють автори дослідження, це «змагання» сил сприяє розширенню літосфери під Єллоустоуном і формуванню системи каналів, якими магма піднімається до поверхні. Таким чином, рух магми контролюється саме тектонічними процесами, а не глибинним джерелом.

Окремі науковці, які не брали участі в роботі, зазначають, що дослідження допомагає пояснити, чому магма в Єллоустоуні рухається визначеним маршрутом — із південного заходу комплексу у верхній мантії до північного сходу під кальдерою. Раніше це питання залишалося відкритим.

Реклама

Водночас науковці наголошують: розуміння механізмів нагрівання та переміщення магми є важливим для прогнозування майбутньої активності вулкана. Різні моделі — із мантійним шлейфом або без нього — передбачають різні сценарії розвитку подій у майбутньому.

«Протягом останніх 17 мільйонів років активні вулканічні утворення „пропалювали“ відносно теплу та тонку кору, але досить скоро — принаймні з геологічної точки зору — вони почнуть пропалювати набагато холоднішу, твердішу та товстішу кору,

яка лежить трохи східніше від сучасного Єллоустоуна», — зазначив головний сейсмолог обсерваторії вулканів Єллоустоуна, який не брав участі в новому дослідженні, Джеймі Фаррелл.

Єллоустоун залишається однією з найпотужніших вулканічних систем планети. За останні 2,1 мільйона років тут сталося три великі виверження, останнє — близько 631 тисячі років тому. Саме тоді сформувалася кальдера діаметром понад 50 кілометрів.

Дослідники додають, що подібний підхід до моделювання можна застосувати й до інших небезпечних вулканічних систем у світі. Зокрема, це може допомогти краще зрозуміти процеси у районах Тоба в Південно-Східній Азії, Таупо в Новій Зеландії та на північному сході Китаю.

Реклама

Нагадаємо, під Тихим океаномвченізафіксували розрив тектонічної плити, який може вплинути на сейсмічну активність планети.

Читайте також

Озеро, Змагання, Тихий, шахта, Джерело

Читайте ще