Навколо нашого Чумацького Шляху кружляють десятки крихітних об'єктів — так званих ультратьмяних карликових галактик.
Читайте також:
Швидкість 540 мільйонів км/год. Астрономи простежили за «диханням» чорної діри Довгий час астрономи вважали їх просто «космічним сміттям», древніми залишками епохи формування Всесвіту. Але нове дослідження вчених з центру Оскара Кляйна та колаборації LYRA показує: ці невидимі для ока об'єкти насправді є своєрідною «архівною картою» раннього космосу.
Азаде Фаттахі, доцентка центру Оскара Кляйна, та її колеги з Дарема та Гаваїв вирішили змоделювати формування цих карликів на суперкомп’ютерах. Масштаб роботи вражає: це найбільша вибірка подібних галактик, яку будь-коли вдавалося прорахувати з такою роздільною здатністю.
Шон Браун, який керував дослідженням, пропонує просте порівняння: «Уявіть сільське господарство. Те, як урожай виглядає влітку, багато розповідає про те, якою була погода навесні. Так само і з галактиками: їхні сьогоднішні властивості — це прямий відбиток „космічної погоди“, яка панувала в молодому Всесвіті».
Вчені перевіряли, як різні умови раннього випромінювання впливали на те, чи зможе маленьке «гало» темної матерії почати формувати зірки, чи залишиться просто невидимою хмарою, що так і не дала життя жодному світилу.
Результати виявилися неочікуваними. Виявилося, що масивні галактики, як наш Чумацький Шлях, досить стійкі до змін у ранньому Всесвіті. Вони виросли б попри все. А от найменші карлики — надзвичайно тендітні. Коли Всесвіту було менш як 500 мільйонів років, найменші зміни в енергетичних умовах могли вирішити долю цих об'єктів: стати їм зірковими системами чи назавжди залишитися «мертвими» грудками темної матерії.
Читайте також:
