Риб-гігантів, які ще століття тому були звичними мешканцями українських водойм, стає дедалі менше. Греблі, забруднення води та масовий вилов поставили чимало видів на межу зникнення. Іхтіологиня Інституту зоології ім. Шмальгаузена Національної академії наук України Юлія Куцоконь пояснила для Уніан, чому великі риби не можуть відновити популяції та хто опинився під найбільшою загрозою, передає Еко.Район.
Фото ілюстративне. ChatGPTНайскладніша ситуація з осетровими. Їм життєво необхідно мігрувати з моря у прісні води для нересту, але через греблі на Дніпрі та Доні вони просто не можуть дістатися до місць розмноження. Навіть руйнування Каховської ГЕС не вирішило проблему. Більшість нерестовищ лишаються недоступними. Осетра сьогодні намагаються зберегти штучним відтворенням популяцій. Риба-шип, ще один представник осетрових, фактично вже зникла, хоча формально досі має статус «на межі зникнення».
Читайте також:
Соми потерпають від іншого. Рибалки та підводні мисливці легко знаходять зимувальні ями і виловлюють найбільших особин.«За таких умов ці риби часто не встигають доростати до своїх розмірів», – каже Куцоконь. Саме через це легендарні історії про сомів, здатних убити людину, сьогодні переважно перебільшені – риб таких розмірів майже не лишилося.
Марена дніпровська перебуває під загрозою зникнення. Відносно стабільна популяція збереглася лише в басейнах Прип'яті та Десни. До Червоної книги потрапив і карась звичайний (той самий «жовтий і круглий»). Натомість річки заполонив карась сріблястий, завезений в Україну кілька десятків років тому. Підуст і слиж європейський надзвичайно чутливі до якості води – їх ще можна зустріти в Десні та гірських карпатських річках, але в решті водойм вони вже майже зникли.
«Ми вносимо вид у Червону книгу, тому що йому в рівнинній частині України погано. Але місцеві рибалки в Карпатах будуть дивуватися, бо у них ця риба є» – підкреслює науковиця.
