Дослідники з Університету Макмастера виявили в зразках із вічної мерзлоти Юкону багатий спектр ДНК. Генетичний матеріал зберігся у скам'янілих екскрементах арктичних ховрахів.
Про це повідомляє Gizmodo.
Під час аналізу 13 зразків мерзлоти, які охоплюють кілька льодовикових періодів, науковці знайшли велику кількість копролітів — заморожених фекалій ховрахів. Зазвичай вони завбільшки з послід кролика.
Як пояснив провідний автор дослідження Тайлер Мерчі, ховрахи збирають значні обсяги рослин, кісток та насіння для підготовки до сплячки тривалістю до семи місяців. Для цього гризуни облаштовують цілі тунельні мережі та спеціальні схованки для їжі.
«Наука іноді проявляє себе найкраще, коли бере щось звичайне, дивне або навіть кумедне і показує, що воно містить набагато більшу історію», — зазначив Мерчі.
Раніше дослідники не розморожували копроліти для подальшого аналізу ДНК, оскільки такі зразки дуже швидко руйнуються. Команда очікувала, що всередині вдасться виявити лише генетичний матеріал самих гризунів та їхній кишковий мікробіом. Втім, секвенування, результати якого опублікували в журналі Nature Communications,
виявило зразки віком від 30 до 700 тисяч років із різноманітною ДНК.
Дослідники знайшли сліди рослин, комах, мікробів, а також зайців, бізонів, коней та мамонтів. Загалом вдалося класифікувати 18 унікальних мітохондріальних геномів, частина з яких належала сірим вовкам та великим котам. Імовірно, ховрахи харчувалися залишками туш цих хижаків.
Вивчені скам’янілості розкрили нові дані й про самих арктичних ховрахів. Аналіз засвідчив раніше невідому генетичну різноманітність серед тварин, включно з лінією, яка на сьогодні мешкає далеко від канадської території Юкон.
Співавтор дослідження, еволюційний генетик з Університету Макмастера Хендрік Пойнар заявив, що знайдена генетична інформація «допомагає реконструювати палеосередовище в набагато глибшому часі, забезпечуючи розуміння змін навколишнього середовища, еволюції мегафауни, розселення та, зрештою, вимирання».
Читайте також:
Архітектура льодовикового періоду. На території України будували споруди з кісток мамонтів 18 тис. років тому — археологи
