Система винагород у мозку підлітків передбачила їхню тягу до психоактивних речовин ще до перших спроб Дарина Димова
19 Jun 2026, 13:58
Робота системи винагород мозку може передбачити, як у майбутньому підлітки й молоді люди вживатимуть алкоголь, нікотин і канабіс — ще до того, як вони вперше серйозно спробують ці речовини. Це з’ясували, вимірявши рівень заліза в базальних гангліях — структурах мозку, пов’язаних із дофаміновою системою винагороди, — та оцінивши схильність учасників до імпульсивних рішень. На думку авторів, у майбутньому такі маркери можуть допомогти раніше виявляти людей із підвищеним ризиком розвитку залежностей і запобігати їх формуванню. Дослідження опублікували в журналі Nature Communications
Чому науковці вирішили дослідити саме дофамінову систему?Одним із пояснень того, чому люди починають пробувати психоактивні речовини й частіше стають залежними саме в підлітковому віці, є модель двох систем. Приблизно між дванадцятьма і двадцятьма роками мозок перебуває у стані своєрідного дисбалансу: система винагороди, що базується на дофаміні,
вже працює майже на повну потужність, тоді як префронтальна кора, яка відповідає за стримування імпульсів і зважене ухвалення рішень, ще тільки дозріває.
Саме тому дофамін є одним із головних підозрюваних у дослідженнях ризикованої поведінки та залежностей. Цей нейромедіатор допомагає мозку визначати, що є винагородою, на що варто звертати увагу і яку поведінку слід повторити. Алкоголь, нікотин та інші психоактивні речовини значною мірою діють саме через дофамінову систему, посилюючи відчуття винагороди та закріплюючи певні поведінкові шаблони. Тому науковці в межах Національного консорціуму з вивчення алкоголю та нейророзвитку в підлітковому й дорослому віці (США) вирішили дослідити, чи можуть особливості дофамінової системи передбачати майбутні траєкторії вживання психоактивних речовин.
Що дізналися про розвиток мозку та майбутнє вживання речовин?У дослідженні взяли участь 802 молодих людини віком від 12 до 30 років, причому більшість із них на початку майже не мала досвіду регулярного вживання алкоголю чи інших речовин. Деякі з них поверталися на обстеження дев'ять років поспіль,
а загалом науковці зібрали понад шість тисяч окремих наборів даних. Під час кожного візиту дослідники оцінювали вживання алкоголю, канабісу, нікотину та епізоди надмірного споживання алкоголю; рівень імпульсивності за допомогою психологічних тестів та здатність до когнітивного контролю через завдання на пригнічення автоматичних реакцій.
Додатково науковці вимірювали вміст тканинного заліза в базальних гангліях — групі структур мозку, які відіграють центральну роль у роботі дофамінової системи. Залізо необхідне для синтезу дофаміну й нормальної роботи дофамінових нейронів, а також впливає на функціонування дофамінових рецепторів і транспортерів. Автори використали МРТ-метод, який непрямо оцінює накопичення заліза в мозковій тканині без інвазивних процедур.
Коли всі ці дані об'єднали, виявилося, що учасників можна розділити не просто за тим, хто більше чи менше вживає психоактивні речовини, а за цілими життєвими траєкторіями. Приблизно третина людей майже не вживала їх протягом усього періоду спостереження. Близько чверті починали рано і досить активно, але після піку в ранньому дорослому віці поступово зменшували споживання.
Ще сімнадцять відсотків демонстрували зовсім інший сценарій — після перших спроб вони дедалі більше нарощували інтенсивність вживання і до кінця дослідження не показували ознак сповільнення. Нарешті, остання чверть починала відносно пізно і збільшувала споживання поступово вже в дорослому віці.
Підлітки, які згодом потрапили до групи найранішого та найінтенсивнішого вживання, уже приблизно в чотирнадцятирічному віці мали нижчий рівень тканинного заліза в прилеглому ядрі та найвищі показники імпульсивності. Навіть після врахування найраніших епізодів вживання психоактивних речовин виявилося, що ці нейробіологічні особливості передували першому досвіду, а не були його наслідком. Це уточнює уявлення про роль дофаміну в розвитку залежностей: якщо раніше підвищену активність системи винагород вважали одним із ключових механізмів формування залежності, нові дані вказують, що ризик може бути пов’язаний і з повільнішим дозріванням цієї системи. Автори підкреслюють, що тканинне залізо в цьому випадку є радше біомаркером розвитку дофамінової системи, а не прямою причиною майбутніх проблем.
Подальша доля цих груп залежала від того, як змінювалися їхні початкові особливості. У тих, хто починав рано, але потім поступово відмовлявся від інтенсивного вживання, рівень тканинного заліза в мозку з віком швидко зростав і до молодого дорослого віку майже наздоганяв рівень людей із групи низького ризику. Паралельно зменшувалася й імпульсивність. Натомість у групі, яка продовжувала нарощувати споживання, імпульсивність залишалася стабільно підвищеною навіть після двадцяти років, ніби нормальний процес дозрівання систем самоконтролю в них відбувався інакше.
Як ці результати можуть змінити профілактику залежностей?Результати цього дослідження змінюють уявлення про природу підліткової ризикованої поведінки. Вони вказують, що схильність до ризику й пошуку винагород у підлітковому віці може бути частиною нормального розвитку мозку. Однак якщо імпульсивність залишається підвищеною довше, а механізми самоконтролю дозрівають повільніше, це може підвищувати ризик стійкого вживання психоактивних речовин і формування залежності.
Для психології це означає, що профілактичні програми можуть бути ефективнішими, якщо зосереджуватися не лише на факті першого вживання алкоголю чи наркотиків, а й на ранніх когнітивних і поведінкових особливостях — насамперед імпульсивності та здатності до самоконтролю. Підлітки, які демонструють стійко високий рівень імпульсивності, можуть потребувати додаткової підтримки ще до появи проблем із психоактивними речовинами.
Що ще дізнавалися про залежності📈 Попри боротьбу з залежностями, шкода від наркотиків у світі з 1990 року зросла на чверть. В Україні найбільшою вона була від опіоїдів.
🐀 Хоча зазвичай імпульсивність вважають фактором розвитку залежностей, саме вживання кокаїну зробило пацюків імпульсивнішими.
💊 А ліки, які допомагають боротися з залежністю від психоактивних речовин, зменшили й тягу до азартних ігор.
