Команда морських археологів, фахівців з глибоководних пошуків та ентузіастів історії Другої світової війни виявила місце затоплення сумнозвісног японського судна для перевезення військовополонених, який через умови на борту називали "судном-пеклом".
Як пише ЦТС, про це повідомляє The Maritime Executive.
Йдеться про Hofuku Maru - вантажне судно водотоннажністю 5 800 брутто-тонн, яке мало сумнівну славу судна для перевезення військовополонених у двох війнах: спочатку під час Першої світової війни, коли воно перевозило німецьких військовополонених після облоги Циндао, а потім під час Другої світової війни - коли воно перевозило військовополонених союзників до таборів у Південно-Східній Азії.
У липні 1944 року Hofuku Maru зайшов у Манілу з близько 1 300 британських та нідерландських військовополонених на борту і залишався там до вересня для ремонту двигуна. 20 вересня він вирушив у складі конвою з 11 суден у рейс до Японії. Конвой ледь встиг відплисти, як його атакували винищувачі ВМС США, що базувалися на авіаносці USS Hornet.
Під час атаки на північний захід від затоки Субік було потоплено всі судна конвою,
включаючи Hofuku Maru , який отримав влучання однією або кількома торпедами. 1 047 військовополонених на борту загинули; решту врятували японські судна супроводу або вони дісталися берега вплав.
Hofuku Maru був одним із сотень суден, потоплених під час бойових дій на Тихоокеанському театрі військових дій, і місце його затоплення залишалося невідомим протягом понад 80 років.
Однак невелика група дослідників із Фонду пам’яті Hellships Memorial Foundation зацікавилася пошуком його уламків і почала вивчати японські та американські архіви, щоб знайти докази справжнього місця затоплення. У історичних документах вони зробили відкриття і визначили ймовірну зону пошуків біля узбережжя острова Лусон.
За допомогою консультанта з пошуку за допомогою гідролокатора вони виявили не позначений на картах затонулий корабель у зоні пошуків. Підводний огляд показав, що це точно Hofuku Maru: розміри та деталі затонулого судна збігалися з кресленнями корабля, а сам він був розірваний на дві частини, що відповідало серйозним пошкодженням від торпедних влучень.
В уламках були помітні людські останки, що цілком очікувано для завантаженого в’язничного корабля. З огляду на ці докази, команда впевнена в ідентичності знахідки. З місця знахідки не було вилучено жодних останків, артефактів чи матеріалів, і команда наголосила, що ставилася до нього з належною повагою, як до військового поховання.
