Уявіть собі: усі коали, яких ми бачимо сьогодні на фото й у зоопарках, є далекими родичами однієї-єдиної вцілілої групи тварин, що дивом пережила кліматичну катастрофу близько 100 тисяч років тому. Нове геномне дослідження, про яке розповідає SciTechDaily, перевертає уявлення про історію коал і показує: їхня велика криза сталася задовго до того, як люди взагалі з’явилися в Австралії.Що відомо короткоГеномний аналіз показав, що коали зазнали різкого падіння чисельності близько 100 тисяч років тому, ще до появи людей в Австралії.Усі сучасні коали походять від однієї вцілілої популяції, яка пережила суворі кліматичні зміни та льодовикові цикли.Команда вперше напряму виміряла швидкість мутацій у коал, яка виявилася приблизно вдвічі нижчою, ніж у людей.Дослідники проаналізували 457 геномів коал, щоб відстежити зміни чисельності популяцій упродовж десятків тисяч років.Сьогодні коали страждають від вирубки лісів, полювання, пожеж і хвороб, і з 2022 року в частині Австралії вид офіційно вважається зникаючим.Як клімат зробив коал «вцілілими з минулої епохи»Довгий час вважали,
що головний удар по коалах завдали люди, які прийшли в Австралію приблизно 65 тисяч років тому: полювання, зміна ландшафтів, вогонь. Але нові дані показують іншу картину: великі втрати коали пережили ще до того, як побачили першу людину.Австралія протягом мільйонів років змінювалася, наче повільно обертовий глобус клімату. Колись її вкривали вологі ліси, але з часом материк ставав дедалі сухішим. Під час плейстоцену (від 2,5 мільйона до 11 700 років тому) клімат «гойдався» між холодними, сухими льодовиковими періодами та теплішими, вологішими міжльодовиковими. Для коал, які залежать від евкаліптових лісів, це було як постійне перетягування ковдри: то їжі й укриття багато, то майже нічого.Приблизно 70 тисяч років тому розширилася посушлива рівнина Налларбор. Вона стала величезною напівпустельною «стіною», що розділила східні й західні популяції коал. Західна з часом зникла, а невелика східна група вижила в найважчі часи холоду й посухи. Саме від цієї групи, за висновками вчених, походять усі сучасні коали.Як ДНК коал перетворили на машину часуЩоб відновити минуле коал,
дослідники з Університету Сіднея та Техаського університету A&M пішли не шляхом викопних кісток, а шляхом генів. Викопних решток коал за ті давні часи надто мало, тож «архів» у ґрунті майже порожній. Натомість їхній геном зберігає сліди минулих подій, як кільця на зрізі дерева.Ключем стала швидкість мутацій — те, як часто в ДНК з’являються нові зміни від покоління до покоління. У кожної істоти це свій «темп тікання годинника». Якщо знати, як швидко накопичуються мутації, можна «прокрутити» генетичний годинник назад і оцінити, якими були популяції в минулому.Команда секвенувала геноми чотирьох «сімей» коал — трьох пар «батьки–дитина». Порівнюючи ДНК батьків і нащадків, вони порахували, скільки нових мутацій з’являється за одне покоління. Виявилося, що в коал цей показник приблизно
