Під час розкопок біля Благовіщенської церкви у селі Крилос Галицької громади на глибині біля 60 сантиметрів знайшли гральну фішку, схожу на зразки з британського Вінчестера.
Розкопки, які почалися 25 червня, проводять фахівці Центру медієвістичних студій, Національного заповідника «Давній Галич» спільно зі студентами факультету історії, політології і міжнародних відносин у межах археологічної практики, йдеться на сторінці національного заповідника «Давній Галич».
Благовіщенська церква — одна з найцікавіших пам’яток княжого Галича. Її архітектура має виразні риси західноєвропейської традиції, що свідчить про особливу роль храму в житті середньовічного міста, зазначив керівник розкопок, науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Олег Мельничук.
«Перший день досліджень уже приніс надзвичайно цікаву знахідку. Вчений секретар Національного заповідника „Давній Галич“, к.і.н. Андрій Стасюк на глибині близько 60 см виявив кістяну фішку для гри, ймовірно для нардів. Подібні артефакти відомі за знахідками з Вінчестера (графство Гемпшир, Англія) та датуються XI-XIII століттями»,
— написали археологи.
За словами вчених, знахідка відкриває ще одну сторінку повсякденного життя мешканців княжого Галича. Ймовірно, поряд із храмом існувала господарська будівля, де зберігали припаси, харчувалися і проводили дозвілля ті, хто користувався цим храмом.
Читайте також:
Сліди стародавньої цивілізації. В Івано-Франківській області знайшли глиняні статуетки залізної доби Раніше NV Техно писав, що нещодавно група дослідників у складі кандидата історичних наук Тараса Ткачука, Ігоря Креховецького, Андрія Фіголя, Надії Мельник, а також місцевого жителя й реставратора заповідника Володимира Пікуляка, обстежила поверхню розораного поля, засіяного соєю та гречкою поблизу села Мединя Івано-Франківської області. Незважаючи на активне господарське використання ділянки, археологам вдалося зібрати цінний матеріал, що пролежав у землі понад п’ять тисяч років.
Серед виявлених артефактів — значна кількість крем’яних відбійників та сколів, які свідчать про наявність тут давньої майстерні або активне використання крем’яних інструментів у побуті. Окрім цього, науковці зібрали фрагменти автентичної трипільської кераміки та два уламки сокири, виготовлені з опоки — міцної кременистої осадової породи. Навіть у фрагментарному стані ці речі мають величезне значення для науки.
Читайте також:
