Верблюди — це не ті тварини, яких більшість очікують знайти в середньовічному Белграді. Однак кістки, знайдені в Белградській фортеці, свідчать про те, що вони були там між XV і XVII століттями.
Це є рідкісним доказом переміщення на великі відстані через Центральні та Західні Балкани, йдеться в статті Arkeo News.
Останки, виявлені під час розкопок перед Східною брамою Нижнього міста, вивчали в рамках першого зооархеологічного дослідження кісток тварин з фортеці. Серед 271 проаналізованого зразка дослідники виявили кістки верблюдів із пізньосередньовічних шарів, датованих XV-XVII століттями нашої ери.
Згідно з дослідженням, ці кістки є першими остеологічними доказами існування верблюдів середньовічного періоду на Центральних та Західних Балканах. Їхня присутність у Белградській фортеці свідчить про те, що це місце було не лише військовою та адміністративною фортецею, а й точкою зв’язку в ширших системах торгівлі, транспорту та мобільності.
Читайте також:
Часів занепаду імперії. У Хорватії археологи знайшли запечатаний давньоримський саркофаг Белградська фортеця займає одне з найважливіших стратегічних положень у південно-східній Європі,
на злитті річок Сави та Дунаю. Протягом століть це місце з'єднувало річкові шляхи, сухопутні коридори та прикордонні зони між Балканським півостровом та Карпатським басейном. Це місце має довгу історію заселення, від доісторичної діяльності до римського Сінгідунуму та пізніших середньовічних укріплень.
До пізнього середньовіччя фортеця залишалася головним оборонним та адміністративним центром. Її розташування робило її природним контрольно-пропускним пунктом для руху вздовж Дунаю та через Балкани. Нещодавно виявлені останки верблюдів вписуються в цю ширшу картину пересування через тісно пов’язаний прикордонний ландшафт.
У дослідженні порівняли останки тварин з римських шарів, датованих I-II століттями н. е., з останками з пізньосередньовічних шарів, датованих XV-XVII століттями н. е. У римському комплексі тварин переважали велика рогата худоба, вівці та кози, менша кількість свинячих кісток та диких тварин теж була присутня. Вікові характеристики свідчать про те, що деяких тварин забивали ще молодими, ймовірно, для споживання м’яса.
Пізньосередньовічний список тварин був різноманітнішим.
Він включав овець, кіз, велику рогату худобу, коней та верблюдів. Більшість цих тварин, схоже, дожили до дорослого віку, що може свідчити про їх використання для виробництва вторинних продуктів та праці, включаючи молоко, вовну, тяглову силу або транспорт.
Читайте також:
Золотий «паспорт» із минулого. Археологи пояснюють, як одна знахідка зв’язала Карпати, Балкани та Сербію Той факт, що кістки належали саме верблюду, вдалося підтвердити за допомогою колагено-пептидного масового відбитку, відомого як ZooMS. Цей метод аналізує білкові маркери, що зберігаються в кістковому колагені, і може допомогти ідентифікувати види тварин, навіть якщо кістки фрагментовані або їх важко розрізнити лише за формою.
Верблюди не є очікуваними тваринами у стандартному середньовічному скотарському господарстві Центральних та Західних Балкан. Знахідка їхніх кісток у Белградській фортеці розміщує це місце в ширшому світі транспорту, обміну та мобільності. Ця знахідка не обов’язково означає, що верблюди були поширеними в середньовічній Сербії, а також не доводить існування місцевої традиції верблюдоводства.
Більш обережна інтерпретація полягає в тому, що верблюди потрапили до фортеці шляхом переміщення на далекі відстані, найімовірніше, пов’язаного з торгівлею, військовою логістикою або транспортними мережами.
У середньовічній та ранньомодерній Євразії верблюдів цінували як в’ючних тварин, оскільки вони могли перевозити важкі вантажі на великі відстані. Їхня присутність у фортеці Белграда може відображати рух караванів, торговців, військових припасів або адміністративні перевезення через регіон. Для археологів це важливо, оскільки тварини часто є прямим доказом економічної поведінки.
Читайте також:
Воїни на відпочинку. У сербському полі розкопали штаб римського легіону Контраст між римськими та пізньосередньовічними спільнотами тварин також вказує на зміну економічних моделей з часом. У римський період тваринництво, здається, більше зосереджене на звичайній домашній худобі та постачанні м’яса. У пізньосередньовічний період більша різноманітність видів, включаючи верблюдів, свідчить про складніше міське та військове середовище, сформоване переміщенням, працею та обміном.
Раніше NV Техно писав, що археологи в Сербії знайшли дивовижну давньоримську тріумфальну арку, датовану третім століттям, на місці античного Вімінаціума, за 70 км на схід від Белграда.
Вімінаціум був столицею римської провінції Мезія і важливим військовим табором. Відкриття тріумфальної арки, датованої третім століттям нашої ери, було зроблено під час розкопок головної вулиці міста.
Читайте також:
Геноцид залізної доби. У Сербії розкрили деталі масової страти жінок і дітей 2800-річної давнини
