Наукові команди з Івано-Франківська досліджуватимуть об’єкти гарячої популяції поясу Койпера та механізми регуляції відповіді організму на стрес. На реалізацію двох проєктів упродовж 2026 року спрямують загалом 826 тисяч гривень.
Міністерство освіти і науки України визначило переможців конкурсу дослідницьких проєктів у межах експериментальної моделі проєктної аспірантури. У відборі взяли участь заклади вищої освіти та наукові установи, які пройшли державну атестацію за природничо-математичним напрямом. Загалом на конкурс надійшло 137 заявок із різних регіонів України.
Після наукової та науково-технічної експертизи фінансування рекомендували надати 79 проєктам — 58% від загальної кількості заявок. У середньому на один підтриманий проєкт припадало близько 1,7 заявки. Серед переможців — дві команди Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Які дослідження проводитимуть в університетіПерший проєкт — «Фізичні та динамічні характеристики об’єктів гарячої популяції поясу Койпера». Дослідження очолить Володимир Троянський, а до команди увійде Ганна Охотко.
Роботу виконуватимуть за спеціальністю E5 «Фізика та астрономія».
Пояс Койпера — віддалена область Сонячної системи, розташована за орбітою Нептуна. Науковці зосередяться на дослідженні фізичних і динамічних властивостей об’єктів його гарячої популяції. Проєкт увійшов до переліку підтриманих робіт у галузі фізики та астрономії.
Другий проєкт — «Інтеграція клінічних і біологічних даних у дослідженні регуляції відповіді на стрес». Його очолить Олег Лущак, а до дослідницької команди увійде Ольга Тарнопольська. Проєкт реалізовуватимуть за спеціальністю E1 «Біологія та біохімія».
Загальний обсяг фінансування двох досліджень Карпатського університету у 2026 році становитиме 826 тисяч гривень. Кошти спрямують на виконання наукових робіт упродовж перших шести місяців реалізації проєктів. За умовами конкурсу максимальний розмір державної підтримки одного дослідження може сягати 450 тисяч гривень.
Як працюватиме проєктна аспірантураПроєктна аспірантура передбачає, що здобувач ступеня доктора філософії працює не лише над дисертацією. Молодий науковець долучається до конкретного дослідження з визначеними метою,
бюджетом, робочим планом та очікуваними результатами. Робота відбуватиметься у складі дослідницької команди під керівництвом досвідченого науковця.
«Конкурс проводиться в межах експериментальної моделі підготовки докторів філософії в проєктній аспірантурі. Її мета — наблизити аспірантську підготовку до реальної наукової роботи: залучити молодих учених до дослідницьких команд, дати їм практичний досвід виконання актуальних досліджень і створити умови для професійного зростання в університетському науковому середовищі», — йдеться у повідомленні Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Фінансування дозволено використовувати для оплати праці потенційного здобувача та керівника PhD-проєкту. Кошти також можна спрямовувати на придбання матеріалів і обладнання, а також покриття інших витрат, необхідних для проведення дослідження. Після оголошення результатів університети й наукові установи мають провести організаційну підготовку до початку відібраних робіт.
«Проєктна аспірантура змінює саму логіку підготовки молодих дослідників. Ми хочемо, щоб здобувач PhD із самого початку працював у сильній науковій команді з гідною оплатою,
мав доступ до лабораторій, обладнання, наставництва і був зосереджений на конкретному результаті. Це важливо і для якості української науки, і для того, щоб молоді дослідники бачили своє майбутнє в Україні», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Які напрями отримали державну підтримкуСеред 79 проєктів-переможців — дослідження з математики, статистики, фізики, астрономії, хімії, біології та біохімії. Частина робіт стосується наук про Землю, екології, прикладної фізики, нових матеріалів і нанотехнологій. Окремі команди працюватимуть над машинним навчанням, аналізом великих масивів даних та кібербезпекою.
До підтриманих напрямів також увійшли регенеративна медицина, генетична інженерія, біофармацевтичні технології та розроблення нових антибіотиків. У сфері екології дослідники вивчатимуть очищення води, відновлення ґрунтів, природні ресурси та управління деградованими територіями. Частину проєктів присвятили технологіям захисту критичної інфраструктури, підвищення обороноздатності та післявоєнного відновлення України.
Більшість потенційних учасників проєктної аспірантури мають від 22 до 25 років, а їхній середній вік становить близько 24 років. До відібраних наукових команд мають долучитися 27 жінок і 52 чоловіки. Результати досліджень можуть стати основою їхніх дисертацій та подальшої роботи в українських наукових установах.
