Наука

Маск і Безос хочуть переносити дата‑центри в космос, але вчені проти

25 лип•50Plus

Компанії на кшталт SpaceX Ілона Маска та Blue Origin Джеффа Безоса розглядають можливість запуску дата‑центрів у космосі, обіцяючи безлімітну сонячну енергію та низькі експлуатаційні витрати. У відповідь група вчених, представлена організацією Earthjustice, звернулася до Федеральної комісії зі зв’язку США (FCC) з вимогою провести всебічну екологічну оцінку таких проєктів.

Аргументи прихильниківПрихильники ідеї кажуть, що перенос дата‑центрів на орбіту вирішує дві головні проблеми: енергетичну витратну частину та місцеві екологічні впливи на людей. На Землі великі центри обробки даних споживають величезну кількість електроенергії, натомість у космосі вони могли б отримувати практично необмежену сонячну енергію. Додатково, перенесення обчислювальної інфраструктури поза межі населених територій позбавляє місцеві громади потенційного шуму, тепловиділень і інших побічних ефектів.

Джефф Безос прогнозував, що дата‑центри в космосі можуть з’явитися впродовж найближчих 10-20 років. Ілон Маск коротко підтвердив, що SpaceX працює у цьому напрямі.

Чому вчені просять уповільнити процес

Коаліція вчених, яка підписала петицію через Earthjustice, наполягає на тому, що FCC повинна ретельно оцінити екологічні ризики ще до видачі дозволів на масові запуски. Тім Вайтхаус, виконавчий директор організації Public Employees for Environmental Responsibility, заявив, що запуск мільйона орбітальних дата‑центрів без екологічної перевірки «не лише безвідповідальний, а й ризикований». Він додав, що потенціал таких проєктів пошкодити атмосферу, збільшити кількість уламків і нашкодити дикій природі потребує уважного вивчення перед ліцензуванням.

Ян Гассельман, старший юрист Earthjustice, підкреслив, що «драматичне розширення кількості супутників у космосі безпосередньо впливає на повсякденне життя людей і на майбутнє нашої планети». Вчені вказують також на потребу дотримуватися закону, який зобов’язує регулятора зважувати всі ризики й наслідки проєктів, що виходять у космос.

Головні екологічні ризики

  • Викиди при запусках і поверненнях. Ракетні запуски супроводжуються великими викидами, які можуть негативно впливати на атмосферу і озоновий шар.
  • Світлове забруднення. Орбітальні дата‑центри можуть додатково освітлювати небо, що загрожує диким тваринам і порушить природний нічний простір для людей. Раскін Гартлі, виконавчий директор DarkSky International, попередив, що ці проєкти «можуть назавжди змінити наше уявлення про нічне небо» і що FCC має серйозно врахувати ризики для темних небес.
  • Космічне сміття. Масові запуски збільшать кількість уламків на орбіті, що підвищить ймовірність зіткнень і шкоди інфраструктурі вартістю сотні мільярдів доларів.
Проблема космічного сміття

Зараз оцінюють, що в навколоземному просторі може перебувати близько 170 мільйонів фрагментів штучних об’єктів різного розміру, від великих ступенів ракет до крихітних шматочків фарби. Проте лише близько 27 000 об’єктів відслідковуються. Фрагменти на орбіті можуть рухатися зі швидкістю понад 16 777 миль на годину, тобто близько 27 000 км/год, і навіть невелика деталь на такій швидкості може серйозно пошкодити або знищити супутник.

Технічні методи вилучення сміття ускладнені: присмоктувальні пристрої в вакуумі не працюють, клей і стрічки замерзають, магніти марні, бо більшість уламків немагнітні. Більшість запропонованих рішень, наприклад гарпуни, вимагають або викликають силову взаємодію з об’єктом, що може штовхнути його на непередбачувану траєкторію.

Історія, що показує ризикиВчені називають дві ключові події, які значно погіршили становище з космічним сміттям У лютому 2009 року телекомунікаційний супутник Iridium зіткнувся з російським військовим супутником Kosmos‑2251. У січні 2007 року Китай випробував протисупутникову зброю, знищивши старий метеосупутник Fengyun,

що створило величезну кількість уламків.

Фахівці також звертають увагу на два критично завантажені сектори навколоземного простору. Низька навколоземна орбіта використовується для супутників навігації, МКС, китайських пілотованих місій і телескопа «Габбл». Геостаціонарна орбіта необхідна для комунікаційних, метеорологічних та розвідувальних супутників, які повинні зберігати фіксовану позицію відносно Землі.

Що вимагають ученіДеякі компанії вже подали заявки до FCC на дозволи для розгортання мільйонів супутників у низькій навколоземній орбіті. У своїй петиції вчені просять регулятора призупинити видачу дозволів, поки не буде проведено повну оцінку екологічних, кліматичних і безпекових наслідків таких програм.

Як заявив представник Earthjustice, якщо доведеться звертатися до суду, організація готова домагатися дотримання встановлених законом вимог. Поки що дискусія триває, а потенційні переваги і ризики масштабного переміщення обчислювальних потужностей у космос залишаються предметом широких дебатів.

За матеріалами Daily Mail

50Plus

Громада, Широкий, суд, космос, закон

Читайте ще