Міжнародна група вчених висунула нову гіпотезу щодо того, як функціонувала травна система динозаврів. Вивчивши форму та ступінь зносу так званих гастролітів — каменів, знайдених у ділянці шлунка викопних тварин, — дослідники дійшли висновку, що різні групи динозаврів перетравлювали їжу абсолютно по-різному.
Стаття опублікована в журналі «Paleobiology».
М'які тканини, зокрема шлунок і кишечник, майже ніколи не зберігаються у викопному стані. Тому вченим доводиться шукати непрямі ознаки роботи травної системи.
Однією з таких ознак стали гастроліти — камені, які деякі динозаври проковтували разом із їжею.
ДеталіДослідники порівняли гастроліти динозаврів із шлунковими каменями сучасних птахів і крокодилів і виявили закономірність: чим сильніше камені були згладжені, тим активніше вони перетирали їжу в потужному м’язовому шлунку.
- Деякі динозаври «мололи» їжу в шлунку
Це свідчить про те, що такі динозаври, ймовірно, подрібнювали рослинну їжу прямо в шлунку за допомогою сильної мускулатури — майже так само,
як сьогодні це роблять кури та інші птахи, використовуючи м’язовий шлунок.
- Інші обходилися без такого механізму
Їхні камені зберегли гострі кути, що свідчить про слабкий механічний вплив у шлунку.
На думку авторів, ці тварини могли покладатися на добре розвинені зуби та щелепи, а також на тривале перетравлення їжі в кишечнику за допомогою ферментації, подібно до сучасних великих травоїдних.
- Єдиної травної системи у динозаврів не було
Одні зробили ставку на потужний м’язовий шлунок і гастроліти, інші — на ефективне пережовування, треті — на тривале кишкове бродіння. Це означає, що еволюція травної системи динозаврів відбувалася за кількома різними напрямками.
Чому це важливоДослідження допомагає зрозуміти не тільки раціон стародавніх тварин, а й особливості їхнього способу життя, обміну речовин та еволюції.
Надалі вчені планують об’єднати дані про гастроліти з аналізом будови зубів і щелеп, щоб ще точніше відтворити способи харчування різних груп динозаврів.
ДжерелоДослідження: Ryuji Takasaki та співавт. Gastrolith shape as an indicator of digestive function and its implications for dinosaurian digestive strategies.
Журнал: Paleobiology (2026).