Археологи на Фарерських островах зробили незвичайне відкриття: рунічний камінь, витягнутий з підлоги того, що колись, можливо, було середньовічною каплицею.
Експерти називають його знаковою подією в історії цієї маленької північноатлантичної країни, пише Arkeo News.
Знахідка сталася на археологічній ділянці А-Сондум у селі Сандур на острові Сандой, що на півдні Фарерських островів. Фарерські острови — це самоврядний архіпелаг у складі Королівства Данії, розташований приблизно посередині між Шотландією та Ісландією: віддалена місцевість, що робить будь-які письмові записи з глибокого минулого особливо цінними.
Рунічні камені надзвичайно рідкісні на Фарерських островах, і співробітники Tjóðsavnið, Національного музею Фарерських островів, одразу усвідомили значення того, що вони знайшли під час розкопок. Камінь був вбудований у підлогу споруди, виявленої під час розкопок цього літа: це розташування саме по собі викликає цікаві питання про те, як і чому він там опинився.
Археолог Національного музею Хельгі Міхельсен запропонував раннє, попереднє тлумачення частини напису:
«Her hvílur…» — давньоскандинавською означає «Тут лежить…» або «Тут спочиває…». Ця фраза має багато значення. Якщо тлумачення підтверджується, це говорить про те, що камінь колись служив меморіалом або надгробком, хоча його повна історія все ще захована в рунах.
Щоб розкрити цю історію, музей запросив спеціаліста з рун, який, як очікується, прибуде на Фарерські острови наприкінці серпня для детального дослідження каменю. До того часу багато питань щодо його походження та напису залишаються відкритими.
Читайте також:
Німецький школяр Лука Малашниченко знайшов на Балтиці скарб короля вікінгів Час також є важливим фактором. Пробувши століттями закопаний у ґрунті, камінь тепер крихкий і піддається впливу стихій. Щоб захистити його, археологи перенесли його з місця розкопок до Національного музею, де його можна зберігати та вивчати в контрольованих умовах.
Рунічний камінь — не єдина підказка, що вказує на первісне призначення будівлі. Поряд з ним археологи виявили фрагменти невеликої статуї, що зображує Діву Марію з немовлям Христом на руках, а також колу — невелику лампу,
яку традиційно заправляли жиром або олією. Разом ці об'єкти свідчать про те, що будівля могла мати релігійну функцію, пов’язану з раннім християнським богослужінням. Її архітектура підтверджує цю теорію: споруда простягається зі сходу на захід, з входом на західному кінці — планування, характерне для середньовічних каплиць та молитовних будинків по всьому регіону.
Читайте також:
Чеські вчені висунули сенсаційну гіпотезу про першу писемність слов’ян Наразі дослідники вважають, що будівля могла служити середньовічною ораторією, невеликим молитовним будинком. Подібні споруди були виявлені в інших місцях Фарерських островів, зокрема ораторія в Бьонхусберзі на Мікінесі, Бьонхустофті в Лейрвіку на Ейстурої та руїни в Баккі в Велбастадурі на Стреймої. Ці порівняння дають археологам корисну основу для інтерпретації нещодавно виявленої будівлі, хоча досі невідомо, чи рунічний камінь позначав справжнє поховання, чи служив якійсь іншій меті в каплиці, чи був пізніше перепрофільований як матеріал для підлоги.
Поряд із новинами про розкопки, фарерська телекомпанія KVF повідомила про деталь,
яка не потрапила до більшості міжнародних висвітлень: нещодавно виявлений рунічний камінь в А Сондумі має пройти 3D-сканування. Мета полягає в тому, щоб створити точну цифрову модель каменю, перш ніж його крихка поверхня погіршиться після століть, проведених під землею.
Цифрова модель — це не просто резервна копія для збереження, вона також має стати робочим інструментом дослідження. Налаштовуючи віртуальне освітлення та кути тіней на відсканованій поверхні, дослідники можуть виявити неглибокі або зношені різьблення, які важко побачити неозброєним оком або за постійного природного освітлення. Такий вид аналізу за допомогою прожектора є добре зарекомендувавшим себе методом читання вивітрюваних рунічних написів.
Читайте також:
Спадщина суворих часів. У Швеції знайшли величезний середньовічний меч Сканування відбувається паралельно з фізичним переміщенням каменю до Національного музею (Tjóðsavnið) у Торсгавні, де його можна буде вивчати та зберігати в контрольованих умовах. Разом цифровий та фізичний шляхи збереження мають на меті виграти час до приїзду запрошеного дослідника рун наприкінці серпня,
щоб спробувати зробити повніший переклад.
Раніше NV Техно писав, що в 2025 році у Норвегії, на кладовищі Свінгеруд, археологи зробили сенсаційну знахідку — фрагменти найдавнішого у світі відомого рунічного каменю. Ці фрагменти, складені докупи, як шматочки пазла, дають унікальне уявлення про раннє використання рунічного письма та його можливе церемоніальне і практичне значення.
Руни — це літери, які використовували для запису германських мов до прийняття латинського алфавіту. Найдавніші зразки рунічного письма датуються приблизно 700 роком нашої ери. Однак походження та використання рун досі залишаються предметом дискусій серед учених. Докторка Крістель Цільмер, професорка рунології в Університеті Осло, підкреслює складність вивчення походження рунічного письма. За її словами, розвиток рунічного письма і практики нанесення рун на камінь важко простежити. Вона також зазначає, що рунічні камені, ймовірно, служили як церемоніальним, так і практичним цілям.
Читайте також:
Найстаріший із відомих історикам. У Данії знайшли рунічний напис віком майже 2000 років
