Астрономи, які займаються пошуком доказів існування розумного життя за межами Землі, можливо, досі упускали важливі сигнали через надмірну зосередженість на відносно вузькому сегменті радіоспектра, інформує NV.ua
Протягом багатьох десятиліть більшість проектів у межах ініціативи SETI (пошук позаземного розуму) орієнтувалися на частоти від 1,42 до 1,66 ГГц. Цей діапазон традиційно називають «водяною ямою», оскільки він розташований між природними радіовипромінюваннями водню та гідроксилу, які при сполученні утворюють воду. Дослідники вважали цю спокійну ділянку спектра найлогічнішим майданчиком для міжзоряного зв’язку, припускаючи, що розвинена цивілізація обрала б саме його для передачі або моніторингу сигналів.
Проте нові дослідження свідчать про те, що значно вищі радіочастоти можуть стати ще одним перспективним напрямком для виявлення технологічних сигналів від далеких світів. Результати цієї роботи представлені на Національній астрономічній конференції Королівського астрономічного товариства в Бірмінгемі. Аспірантка Манчестерського університету Луїза Мейсон реалізувала перше в історії дослідження SETI на основі архівних спостережень комплексного радіотелескопа ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array),
розташованого в Чилі. Замість подачі запитів на новий спостережний час на телескопі, дослідниця детально проаналізувала дані, які першочергово збиралися для інших астрономічних завдань. Вона шукала у вибірці вузькосмугові радіосигнали, які більше відповідають штучним технологіям, ніж природним космічним процесам.
Під час роботи Мейсон проаналізувала два вузьких частотних діапазони в межах спостережень ALMA у смузі 3. Пошук не виявив потенційних техносигнатур, що перевищували б пороги виявлення огляду, оскільки проєкт обмежувався лише чотирма архівними спостереженнями. Проте науковиця зазначила, що результати підтверджують ефективність телескопів вищого частотного діапазону для майбутніх пошукових кампаній SETI. Важливим аспектом дослідження стало також переосмислення так званого «зоряного приливу» - додаткових зірок, які випадково потрапляють у поле зору телескопа під час спостереження за основним об'єктом. Раніше для оцінки кількості таких об'єктів астрономи спиралися на зоряні каталоги на кшталт Gaia. Однак подібні каталоги можуть не містити всіх зірок,
особливо надзвичайно тьмяних або віддалених.
Замість цього Мейсон застосувала Безансонську галактичну модель - симуляцію, призначену для оцінки розподілу та характеристик зірок по всій Галактиці Чумацький Шлях. Завдяки цьому вдалося встановити, що реальна кількість досліджених об'єктів значно більша, ніж вважалося. Наприклад, під час застосування цього методу до ранішого дослідження SETI з 1327 наведеннями телескопа, каталог Gaia ідентифікував близько 288 тисяч зірок, тоді як галактична модель показала наявність понад 6,1 мільйона зірок. Мейсон наголошує, що відсутність виявленого сигналу не слід інтерпретувати як доказ відсутності розумного життя деінде. Робота охоплювала лише невелику кількість спостережень і два обмежені діапазони. Вона сподівається, що це дослідження підштовхне астрономів розширити пошуки SETI на ширший діапазон радіоспектра та продемонструє можливість ефективного повторного використання наявних архівів телескопів без проведення нових високовартісних спостережних кампаній. Дослідження було виконано у співпраці з професором Майклом Гарреттом, доктором Ендрю Сіміоном та доктором Кельвіном Вандіа.
