Майже нічого в природі не вберігається від старіння, і все ж багато хто з нас ставиться до нього як до явища, яке краще відтермінувати всіма можливими засобами.
Комерційна індустрія «антиейджингу» іноді підсилює перебільшені твердження, що зрощують косметичні питання з серйозною наукою, яку називають геронтологією. Це відвертає увагу від перевірених заходів, які справді впливають на тривалість і якість життя.
1. Ми старіємо з різною швидкістюКалендарний вік і біологічний вік часто не збігаються. Календарний вік – це кількість пройдених днів народження, тоді як біологічний вік відображає, наскільки добре працюють клітини й органи порівняно з тим, що очікується для певного віку.
Біологічний вік визначають за маркерами здоров’я: аналізами крові, рівнем фізичної підготовки, функцією органів, патернами метилювання ДНК, рівнем циркулюючих білків тощо. Ми всі йдемо крізь час з однаковою швидкістю, але тіла старіють неоднаково.
Різні тканини накопичують ушкодження з різною швидкістю. На це впливає інтенсивність роботи клітин і те, як добре їх обслуговують. На темп старіння діють і гени,
і середовище, при цьому багато факторів можна змінити.
2. Старіння можна уповільнитиНіхто не скасовує часу, але дослідження показують, що темп старіння може бути гнучкішим, ніж здається.
У дослідженні CALERIE фази 2 два роки помірного обмеження калорій у неожирілих дорослих покращили кілька факторів ризику, пов’язаних зі старінням, серед них показники серцево-судинного ризику й запалення. Інші роботи реєстрували зміни епігенетичних годинників старіння після втручань, що включали дієту, фізичну активність, покращення сну, зниження стресу й у деяких випадках медикаментозну терапію.
Це не означає, що суворе обмеження їжі є універсальним «антистарінням» або що можна цілком зупинити старіння. Насправді отримані дані допомагають краще зрозуміти, як наш спосіб життя впливає на тривалість і якість життя, і що саме можна змінити, щоб довше залишатися здоровими.
Найнадійніші зручні поради досить прості: рух, якісний сон і поміркована, відповідна до потреб дієта. Ці зміни способу життя зменшують запалення, артеріальний тиск і чутливість до інсуліну, а відтак уповільнюють роботу внутрішнього годинника організму.
3. Мета – не просто прожити довше, а прожити довше здоровимиДеякі прихильники довголіття фокусуються винятково на продовженні самого життя, але наука ставить іншу мету: збільшення періоду життя без хвороб тобто healthspan. Старіння – це не лише косметична проблема, це найпотужніший відомий нам фактор ризику для раку, деменції та таких станів, як серцева недостатність, інсульт і атеросклероз.
Геронтологія вивчає біологічні процеси, що впливають на ризик вікових хвороб, і шукає способи вплинути на них одночасно. Одна з основних задач – максимально скоротити період спаду до невеликого проміжку наприкінці життя. Якщо висловитися образно, то мета – «померти молодим якнайпізніше».
4. Стиль життя має реальний впливГени відіграють роль у потенціалі довголіття але вони не є вирішальними у всіх випадках. Деякі люди успадковують підвищений ризик серцевих хвороб, деменції, раку чи діабету, і це вимагає уваги. Проте дані свідчать, що спосіб життя може впливати на довгострокове здоров’я і тривалість життя більше, ніж колись вважали.
Традиційні дослідження на близнюках показують,
що гени пояснюють приблизно чверть варіації у тривалості життя. Більш широкі аналізи вказують, що після врахування спільних звичок, соціально-економічних факторів і схожості партнерів цей відсоток може бути ще меншим.
Це не означає, що біологія неважлива: деякі спадкові ризики потребують медичної уваги. Проте для більшості людей існує широкий спектр змінних факторів, які можна змінити. Йдеться про куріння, артеріальний тиск, рівень холестерину фізичну активність, харчування, сон, склад тіла, вживання алкоголю, освіту, якість повітря, стрес і доступ до медичної допомоги.
5. Старіння не означає неминучий швидкий занепадХоча з віком трапляються зміни, стрімке погіршення стану здоров’я не є фатальною закономірністю. Одна з найшкідливіших ідей про старість полягає в тому, що після певного віку нічого вже не допоможе.
Дослідження демонструють, що здорові звички після 65 років пов’язані з вищою очікуваною тривалістю життя й нижчою смертністю. Це стосується і тих, хто має підвищений генетичний ризик. Тому пенсія не означає, що «круг уже замкнений».
Фізична неактивність – один із найпотужніших модифікованих факторів ризику для поганого здоров’я, але користь від руху не зникає з віком. Навіть помірне збільшення активності покращує артеріальний тиск, контроль рівня цукру в крові, настрій, рівновагу, силу м’язів і серцево-судинну витривалість.
Особливого значення набувають силові тренування, які допомагають зберегти м’язи й кістки, знижуючи ризик кволості, падінь і втрати самостійності. Зміни на кшталт більшої рухової активності та припинення куріння навряд зроблять людину знову біологічно юною, але значно підвищать її функціональні можливості.
Наука про старіння швидко рухається вперед, і кілька простих, перевірених заходів усе ще залишаються найнадійнішим путівником для тих, хто хоче жити довше і жити краще.
За матеріалами BBC Science Focus
Фото: Unsplash
50Plus
