У печері Брюнікель на південному заході Франції археологи дослідили дві незвичайні кільцеві споруди зі сталагмітів, вік яких сягає приблизно 176 500 років. Знахідка свідчить, що неандертальці могли планувати складні роботи, діяти спільно та освоювати печери на сотні метрів углиб.
Про це пише Daily Galaxy.
Споруди розташовані приблизно за 336 метрів від входу до печери, куди не потрапляє природне світло. Щоб дістатися туди, давнім людям доводилося долати сотні метрів у повній темряві та користуватися штучним освітленням.
Два кільця лежать у найбільшій залі печери. Для їхнього спорудження використали сталагміти, які попередньо відламували від підлоги.
Більша конструкція має розміри приблизно 6,7 на 4,5 метра, менша — 2,2 на 2,1 метра. Загалом будівельники використали близько 400 уламків сумарною довжиною 112,4 метра. Їхня загальна маса становить приблизно 2,2 тонни кальциту.
Особливо зацікавила дослідників однаковість використаних шматків. Більшість із них завдовжки близько 30 сантиметрів, тому археологи припускають, що сталагміти не просто ламали навмання, а спеціально ділили на фрагменти приблизно однакового розміру.
На частині кальциту також збереглися сліди вогню. Деякі ділянки почорніли або почервоніли від високої температури, що вказує на навмисне нагрівання. Для чого саме неандертальці використовували там вогонь, дослідники поки не встановили.
Спочатку вік споруд оцінювали зовсім інакше. Під час досліджень у 1990-х роках знайдена серед сталагмітів обпалена кістка дала результат близько 47 600 років. За такого датування до створення конструкцій могли бути причетні сучасні люди.
Ситуація змінилася у 2016 році. Як ішлося в дослідженні, опублікованому в Nature, науковці застосували уранове датування безпосередньо до кальциту та отримали вік близько 176 500 років.
На той час Homo sapiens ще не дісталися Європи. Тому дослідники дійшли висновку, що кільцеві споруди створили неандертальці.
Для чого їм знадобилися ці конструкції так далеко від входу, залишається загадкою. Одна з версій полягає в тому, що це міг бути притулок у часи суворих льодовикових умов.
Інша гіпотеза пов'язує кільця з ритуалами та припускає існування своєрідного раннього святилища. Не виключають науковці й значно простішого пояснення — конструкції могли мати звичайне побутове призначення.
Жак Жобер та його колеги звернули увагу одразу на дві незвичайні особливості знахідки. Неандертальці не лише проникали далеко в карстові печери та використовували там освітлення, а й створювали складні конструкції із сотень спеціально підібраних і переміщених фрагментів сталагмітів. Поруч також виявили кілька ділянок зі слідами нагрівання.
Це змінює колишнє уявлення про неандертальців як людей, нездатних до складного планування та організованої спільної роботи. Дослідники припускають, що група, яка працювала у Брюнікелі, мала значно складнішу соціальну організацію, ніж їм приписували раніше.
Цю картину доповнюють знахідки з інших європейських печер. Зокрема, в Іспанії виявили свідчення того, що близько 65 тисяч років тому неандертальці наносили малюнки на сталагміти.
Інші археологічні відкриття також змушують переглядати можливості давніх людей. На півдні Англії знайшли знаряддя зі слонової кістки віком близько 500 тисяч років, яке використовували під час ремонту кам'яних інструментів. Знахідка свідчить, що спеціалізоване обладнання могло існувати вже сотні тисяч років тому.
