Задовго до того, як ковалі навчилися плавити залізну руду, правителі Греції бронзової доби вже носили залізо: тільки не те, що випалювалося в печі.
П’ятирічне дослідження, проведене французько-грецькою дослідницькою групою, підтвердило, що мікенська та мінойська еліта навмисно шукала метеоритне залізо для виготовлення своїх найпрестижніших ювелірних виробів, пише Arkeo News.
Знахідки, зроблені під керівництвом Матьє Гунеля з Французького національного музею природної історії та Елені Манцурані з Національного університету Каподістрії в Афінах, були опубліковані в «Journal of Archaeological Science».
Масштаб проєкту робить його переконливим. Дослідники ретельно оглянули дев’ятнадцять музеїв та тридцять три археологічні пам’ятки, хімічно протестувавши загалом 105 артефактів бронзової та ранньої залізної доби. З них 91 був залізним предметом — основний набір даних, який використовувався для відповіді на питання, яке залишалося невирішеним протягом десятиліть: чи використовувала розкішна еліта Егейського моря небесний метал так само, як інші культури бронзової доби,
і коли насправді почалася місцева виплавка заліза?
Хімічний аналіз дав чітку відповідь. Тринадцять з 91 об'єкта — приблизно 14 відсотків — містили значні сліди нікелю, характерного відбитка позаземного походження, якого земна залізна руда просто не містить. Кожен із цих тринадцяти об'єктів, багатих на нікель, був кільцем.
Читайте також:
Золото бронзової доби. На грецькому острові Егіна знайшли скарби віком 3500 років Одинадцять із тринадцяти метеоритних кілець походять з Пелопоннесу, їх знайшли в гробницях у Мікенах, Вафеї, Каковатосі, Айдонії та Дендрі — похованнях, наповнених золотими посудинами, агатовими печатками та бурштиновими прикрасами, що свідчить про їхню приналежність до палацової еліти. Дванадцяте кільце виявилося зовсім в іншому місці: на пальці чоловіка в мінойському святилищі Анемоспілія на Криті, якого археологи вважають високопоставленим жерцем.
Більшість перснів є печатками — персні з плоским ободком, що використовуються для штампування та скріплення документів, — а багато з них поліметалеві, що поєднують метеоритне залізо із золотом, сріблом або бронзою.
Два екземпляри з Мікен та Фесту навіть мають безелі, чітко розділені навпіл: одна сторона золота, інша залізо-нікелева, вигравірувані явно вмілими руками. Як зазначають автори дослідження, візерунок свідчить про те, що ці предмети функціонували як емблеми влади серед мінойської та мікенської еліти, а не як прості прикраси.
Гунель звернув увагу саме на цю закономірність у своїй роботі. Він пояснив, що похоронний контекст кілець свідчить про їхню належність видатним особам або членам еліти, ймовірно, тому, що небесне походження матеріалу вже було визнано на той час — деталь, яка допомагає пояснити, чому кожен предмет, що містить нікель, у всій вибірці виявився кільцем, а не лезом чи інструментом.
Читайте також:
Скарб під ногами. Під час будівництва в Афінах була знайдена безцінна антична скульптура В той же час, сама Греція — погане місце для пошуку метеоритів. На грецькій землі було зареєстровано лише одне підтверджене падіння метеорита — у Серре в 1818 році — і в країні немає посушливих пустель, які дозволяли б метеоритам виживати тисячоліттями в інших місцях.
Ця нестача підштовхнула дослідників до пояснення, заснованого на торгівлі: сировина, ймовірно, надходила з Єгипту, де пустельні умови зберігають метеорити у набагато більшій кількості.
Вчені розглядають нові грецькі знахідки як ще один показник у зростаючій кількості доказів того, що стародавні суспільства Середземномор’я та Близького Сходу цінували залізо, яке буквально падало з неба. Цікаво, що в самому Єгипті було знайдено дуже мало метеоритних об'єктів, але дослідники стверджують, що це цілком можливо. У стародавніх торговельних мережах цінна сировина регулярно переміщувалася на великі відстані, і регіон-експортер не залишав багато для себе.
Інші 78 об'єктів у вибірці — 86 відсотків від загальної кількості — взагалі не мали нікелю, а це означає, що вони були виплавлені з земної руди. І їхня історія майже протилежна історії метеоритних кілець.
Читайте також:
Несподіваний поворот. Артефакти зі знаменитого скарбу були виготовлені з металу позаземного походження До 12 століття до нашої ери в записах існують лише два достовірно датовані вироби виплавленого заліза:
кулон з Дендри та перстень зі Скури, обидва з 14 або 13 століття до нашої ери. Все інше, виготовлене з земного заліза, датується субмікенською та протогеометричною епохами: приблизно з 1075 року до нашої ери, після того, як мікенські палаци вже зруйнувалися. Ця хронологія ставить Грецію помітно позаду Анатолії, де вироби з виплавленого заліза вже поширювалися в ранню та середню бронзову добу.
Ці два матеріали були не просто хронологічно окремими — їх використовували для зовсім різних цілей. Метеоритне залізо використовувалося для виготовлення вишуканих поліметалевих ювелірних виробів з декорованими оправами. Виплавлене залізо, коли воно з’явилося, здебільшого використовувалося для виготовлення ножів, кинджалів та мечів або ж виявлялося як необроблені фрагменти, рідко поєднуючись з іншими металами. Ця відмінність, за словами авторів дослідження, показує, що ремісники та їхні клієнти розуміли їх як принципово різні матеріали, а не взаємозамінні версії «заліза».
Традиція метеоритних кілець не просто занепала — вона припинилася. Кожне кільце субмікенського та протогеометричного періодів,
розглянуте в дослідженні (загалом 36), було виготовлене зі звичайного виплавленого заліза без жодного нікелю. Мода на небесні кільця, яка почалася на Криті приблизно в 17 столітті до нашої ери та досягла Пелопоннесу до 16 століття, закінчилася майже саме тоді, коли мікенськи палаци впали на початку 12 століття до нашої ери.
Читайте також:
Таємниця Скарбів Вільєни. Вчені довели космічне походження стародавніх артефактів Дослідники пропонують кілька можливих пояснень того, чому ця тенденція припинилася, і вони намагаються не представляти їх як взаємовиключні. Попит міг впасти разом з елітою, яка цінувала ці кільця. Ланцюжки поставок могли зруйнуватися — перерватися єгипетські експедиції за метеоритами або пошкодитися середземноморські торговельні мережі, що ймовірно відбувалося в один і той самий бурхливий період. Або, як висловилися автори з роззброюючою чесністю, цілком можливо, що мода на метеоритні кільця просто зникла, як і будь-яка мода зрештою.
Тим часом використання наземного заліза рухалося в протилежному напрямку, розширюючись після падіння палаців — відображаючи,
із затримкою на століття чи два, зрушення, яке вже відбулося далі на схід.
Окрім хронології, дослідження суттєво розширює відому географію метеоритних залізних виробів. До цього проєкту у східному Середземномор'ї було відомо лише сім місць із підтвердженими знахідками метеоритного заліза, розташованих по всій території Єгипту, Сирії, Лівану та Туреччини. Це дослідження додає сім абсолютно нових місць — усі в Греції: Фест, Анемоспілія, Мікени, Вафейо, Каковатос, Айдонія та Дендра. За словами самих авторів, кількість залізних кілець бронзової доби, ідентифікованих як ймовірно метеоритні, зросла приблизно вдесятеро.
Читайте також:
Символи майбутніх врожаїв. Археологи знайшли найдавніші прикраси у формі зернових культур Деякі питання залишаються відкритими. Команда дослідників не зовсім впевнена, як саме стародавні ковалі видобували придатні для використання фрагменти з метеоритів, хоча вони порівнюють їх з методами, що використовувалися інуїтськими металургами в Гренландії, які історично відокремлювали невеликі шматочки від великих мас заліза, використовуючи базальтові породи.
Вміст нікелю в тринадцяти кільцях також сильно варіюється — від 1 до 50 відсотків — що натякає на те, що протягом століть у ювелірні вироби було перетворено кілька різних метеоритів, а не лише одна порода-джерело.
Раніше NV Техно писав, що археологи в Індонезії виявили сокиру віком понад 3 тисячі років, яка, ймовірно, зроблена з метеорита. Знахідка здивувала дослідників і може змінити уявлення про рівень розвитку стародавніх цивілізацій.
Сокира конічної форми, що датується бронзовою добою, могла виконувати не практичну, а символічну роль — наприклад, позначати статус власника. Раніше археологи вважали, що стародавні індонезійці користувалися переважно місцевими матеріалами: міддю, бронзою та каменем.
Читайте також:
Капсула часу. Унікальний метеорит дозволив ученим розкрити секрет народження нашої Сонячної системи
