Міжнародна група науковців із Каліфорнійського технологічного інституту завдяки спостереженням космічного телескопа Джеймс Вебб (JWST) зробила важливе відкриття щодо походження внутрішніх супутників Нептуна.
Аналіз хімічного складу Ларисси, Галатеї, Протея та кілець планети показав, що ці об'єкти складаються з матеріалу, який раніше перебував глибоко всередині значно більших небесних тіл.
Читайте також:
Уламок минулого. Супутник Нептуна міг пережити знищення всіх його місяців За допомогою ближнього інфрачервоного спектрографа JWST дослідники виявили у спектрах Ларисси, Галатеї та кілець Нептуна багаті на магній філосилікати — глинисті мінерали, формування яких можливе лише за наявності рідкої води та високих температур. Це стало справжньою несподіванкою, адже подібні сполуки ніколи раніше не знаходили у зовнішній частині Сонячної системи поза орбітою Юпітера. При цьому на поверхні цих малих супутників повністю відсутній водяний лід, що є аномалією для цього віддаленого крижаного регіону.
Отримані дані підтверджують гіпотезу про те, що в минулому Нептун мав зовсім іншу,
впорядковану систему великих супутників, подібну до супутникової системи Урана. Цей первинний світ був повністю знищений, коли гравитаційне поле Нептуна захопило Тритон — найбільший сучасний супутник планети, який утворився в іншому куточку Сонячної системи. Колосальне гравітаційне збурення та подальші зіткнення розтрощили давні місяці, вивернувши їхні надра назовні.
З часом частина цих уламків знову об'єдналася, утворивши нинішні крихітні внутрішні супутники, діаметр яких становить від кількох десятків до кількох сотень кілометрів. Науковці зазначають, що це єдине місце в Сонячній системі, де можна безпосередньо спостерігати хімічний склад глибоких недр давніх крижаних світів.
Результати дослідження, опублікованів журналі Science Advances відкривають нові можливості для реконструкції масштабних космічних катастроф, що формували вигляд нашої Планетарної системи.
Читайте також:
Перший випадок. Вчені виявили атмосферу на крихітному об'єкті за Нептуном
