Львів із давніх-давен оповитий легендами про таємничі підземелля, заховані скарби та незліченні золотоносні схованки. З цим містом пов’язано перекази про потаємні ходи, замуровані скрині та загублені багатства королів чи купецьких гільдій.Час від часу ці міфи оживають завдяки гучним повідомленням про черговий «знайдений скарб».
Про це пише з посиланням на Фотографії старого Львова.
Під львівськими вулицями заховано десятки культурних шарів. Майже кожен метр історичного середмістя — це своєрідний архів просто неба, де пліч-о-пліч лежать сліди княжої доби, середньовічної забудови, австрійського періоду та буремного ХХ століття. Саме тому будь-які будівельні чи ремонтні роботи в центрі міста обов’язково супроводжуються археологічними дослідженнями, а випадкові знахідки нерідко стають вагомими відкриттями для наукової спільноти.
Археологічний контекст перетворює будь-яку знайдену річ на повноцінне історичне джерело, що дає змогу додати нові яскраві сторінки до багатотомного літопису міста.
Читайте також Культурний геноцид: скільки пам'яток культурної спадщини України втрачено (інфографіка)
Історична забудова розі вулиць Краківської та Вірменської. Під підвалами цієї кам’яниці археологи виявили монетний комплекс початку ХХ століттяОднією з найвідоміших задокументованих знахідок останніх десятиліть став монетний комплекс, виявлений у 2011 році під час рятівних археологічних досліджень наріжної кам’яниці за адресою: вул. Краківська, 12 / вул. Вірменська, 10.
Розкопки проводили фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.
Сама кам’яниця — надзвичайно цікава пам’ятка львівського архітектурного ансамблю. Найдавніші письмові згадки про споруди на цій ділянці сягають ще XVI століття, а її будівельна історія — це калейдоскоп перебудов, характерних для вузьких ділянок львівського середмістя. Подібні будинки часто стають справжньою енциклопедією міського побуту, адже їхні давні підвали зберігають пам’ять про кілька століть життя.
Під час розчищення культурного шару XIX століття у підвальному приміщенні археологи натрапили на невеликий монетний скарб, загорнутий у залишки зліплілої тканини. На перший погляд,
його важко назвати розкішним, проте його наукова цінність — беззаперечна. Керівник археологічної експедиції Назар Войтович детально зафіксував склад знахідки: 95 монет періоду Австро-Угорської монархії. Найдавніша з них датується 1892 роком, а найпізніша — 1912-м.
До складу скарбу входили:
- 9 срібних монет номіналом 1 крона;
- 3 бронзові монети;
- 83 нікелеві монети номіналом 1 та 2 геллери.
Історична забудова розі вулиць Краківської та Вірменської належить до найдавніших ділянок львівського середмістя
Письмові згадки про кам’яницю за сучасною адресою вул. Краківська, 12 / вул. Вірменська, 10 сягають XVI століття, а археологічні дослідження засвідчили існування тут нашарувань різних історичних періодів.
Чи був власник цих грошей заможною людиною? Чому він так і не повернувся по свої статки?
Причиною стали економічні негаразди, раптова смерть чи наближення Першої світової війни? На жаль, археологія не завжди може дати вичерпні відповіді. Дослідники лише припускають, що господар прагнув зберегти накопичене в неспокійні часи, проте встановити його особу сьогодні вже неможливо. Саме ця таємничість і робить подібні знахідки настільки захопливими.
Читайте також 10 фактів про найменше місто в Україні
Не менш важливими є результати археологічних досліджень території Низького замку, проведених у 2017 році. Роботи охопили площу сучасного ринку «Вернісаж» та прилеглі ділянки між вулицями Театральною, Лесі Українки та Низький Замок. Вже з історичних джерел відомо, що саме тут колись розташовувалася одна з найважливіших резиденцій руських князів та пізніше — польських королів.
Археологічні дослідження території Низького замку у 2017 році на місці сучасного ринку «Вернісаж»
Сьогодні від цієї твердині не залишилося видимих архітектурних споруд на поверхні, проте земля продовжує дбайливо берегти її фантоми. Дослідники дісталися материкового шару на глибині майже п’яти метрів і простежили кілька ключових етапів формування міського простору.
Під час розкопок виявили:
- Муровані конструкції XV–XVI століть, які попередньо пов’язують із комплексом Низького замку;
- Залишки стін та фундаментів пізніших будівель XVIII–XIX століть;
- Численні артефакти княжої доби XIII–XIV століть.
Читайте також Самоук, що будував вічність: Стефан Ковнір і його кам’яні світи
Своєрідною скарбницею матеріальної та духовної культури є й музейна експозиція «Скарбниця святих», розташована за адресою: вул. Володимира Винниченка, 32. Тут зібрано унікальні пам’ятки сакрального мистецтва Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви. Відвідувачі можуть побачити старовинні релікварії, вишукану культову металопластику, літургійний посуд, цінні архівні документи, стародруки та власні речі вищих церковних ієрархів.
Експозиція музею «Скарбниця святих», де зберігаються пам’ятки сакрального мистецтва Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви.
Значну частину експонатів свого часу дивом урятували з храмів, які закривала чи знищувала радянська влада. Завдяки самовідданій праці священників, музейників і реставраторів ці пам’ятки не лише збереглися до наших днів, а й стали відкритими для наукових розвідок і широкого загалу.
На фото: Археологічні дослідження на розі вулиць Краківської та Вірменської. Під час цих робіт було виявлено монетний комплекс початку ХХ століття.
