Римська святиня в Саффолку виявила незвичайний ритуальний ландшафт, де віряни будували поруч із поховальним курганом і клали навколо нього тварин, монети та інші жертви.
Серед найвражаючих знахідок у Ред Лодж були свинячі черепи, навмисно розміщені обличчям до святилища, пише Arkeo News.
На двох черепах лежали римські монети, а мідні плями на ще одному свідчать про те, що на ньому колись також могла бути монета. Ці знахідки пропонують рідкісну можливість зазирнути в ритуальні практики сільського святилища, яке залишалося активним протягом століть.
Розкопки на цьому місці були проведені компанією Archaeology South-East перед початком житлового будівництва. Ангус Форшоу опублікував детальне дослідження комплексу в Британії, яке розкриває, як доісторичний похоронний пам’ятник став центром римського культу, а пізніше набув ще однієї ролі в середньовічному ландшафті.
У центрі ділянки стояв великий круглий курган ранньої бронзової доби. Рів навколо нього мав діаметр близько 45 метрів, а датування нижніх відкладень датує його будівництво приблизно між 2200 і 1600 роками до нашої ери.
Пізніше землеробство зруйнувало більшу частину самого кургану, і жодного оригінального поховання не збереглося.
Відсутність інших пам’яток бронзової доби поблизу свідчить про те, що навколишня місцевість, можливо, була навмисно розчищена, що дозволило пам’ятці домінувати над ландшафтом. До римського періоду його первісне значення майже напевно змінилося, але курган залишався достатньо помітним, щоб знову привертати увагу.
Ймовірно, на початку другого століття нашої ери римська громада оточила курган великим прямокутним теменосом, або священною ділянкою, розміром приблизно 200 на 160 метрів. Археологи не знайшли чітких ознак житлового поселення всередині. Натомість внутрішні межі, ями, клади тварин та можливий колодязь вказують на простір, організований навколо релігійної діяльності. Римляни також зберегли або переробили доісторичний кільцевий рів, що показує, що стара пам’ятка залишалася центральною частиною святилища, а не просто збереглася випадково.
Читайте також:
Зазирнути в обличчя минулого. В Англії виявили три статуї часів Стародавнього Риму Безпосередньо на схід від кургану розкопки виявили невелику споруду,
збудовану пізніше, яку інтерпретували як святилище. Приблизно прямокутна будівля мала розміри приблизно 5 на 4,5 метра. Два можливих розташування колон у її південно-східному куті, можливо, позначали вівтар, тоді як розташування отворів для стовпів свідчить про те, що відвідувачі, які входили з півночі, могли бути стикатися безпосередньо з цією центральною точкою.
Хоча будівля була скромною за розміром, її ретельно оздобили. Археологи виявили близько 48 кілограмів розписної штукатурки для стін, включаючи фрагменти, оздоблені переважно білим та червоним кольором, з меншими ділянками рожевого та зеленого кольорів. Понад 111 кілограмів черепиці, знайденої навколо споруди, свідчать про те, що вона, ймовірно, мала черепичний дах. Її масштаб та внутрішнє розташування спонукали Форшоу порівняти її зі святилищем типу лараріуму, хоча цей екземпляр був частиною набагато більшого сільського сакрального комплексу.
Найчіткіші докази ритуальної практики були знайдені в ямах, на захід від святилища. Археологи виявили шість свинячих черепів. Усі черепи були спрямовані на схід,
до святилища, що прибирало сумніви щодо навмисного розміщення. На двох зверху лежали римські монети. Одна була сестерцієм Антоніна Пія, датованим 156/157 роком нашої ери, а інша — дупондієм Фаустини 142 року нашої ери. Зелене мідне забарвлення на третьому черепі може свідчити про колишню присутність іншої монети.
Читайте також:
Самопроголошений імператор. Неподалік Лондона знайшли рідкісну античну монету — денарій Караузія Відкладення накопичувалися з часом, а не під час однієї церемонії. Різні радіовуглецеві датування та пізніші монети показують, що віряни, очевидно, неодноразово відкривали ями та додавали нові жертви. Одна монета, пов’язана з відкладеннями, датується 345−350 роками нашої ери, що свідчить про те, що ця практика тривала аж до четвертого століття. Більшість свиней були молодими дорослими самцями, а зчленовані кістки свідчать про те, що шкіра, можливо, все ще з'єднувала голови та ноги, коли вони потрапляли в землю.
Інші знахідки тварин свідчать про те, що свині були лише частиною ритуального життя святилища. Біля ймовірного входу археологи знайшли повний скелет собаки з кінською лопаткою.
В іншому місці був похований півень з лопаткою великої рогатої худоби та оленячими рогами, тоді як молода корова була похована майже неушкодженою на протилежному боці кургану.
Різноманітність цих відкладень ускладнює пов’язування святилища з одним конкретним римським божеством. Форшоу припускає, що ізольоване сільське святилище могло служити місцевому культу або ж вміщувати кілька форм відданості.
Інші особливості всередині огорожі допомагають реконструювати, як міг функціонувати священний простір. Глибоку шахту між входом і курганом інтерпретують як можливий колодязь. Її розташування вздовж шляху до святилища підвищує ймовірність того, що вода відігравала певну роль в очищенні або ритуальній підготовці. Неподалік у ямі містилися близько двох кілограмів устричних мушель та кілька свинячих ікл. Хоча це не доводить, що тут відбувалося церемоніальне бенкетування, ця концентрація виділяється, оскільки устричні мушлі були рідкістю в цьому районі.
Читайте також:
Для римлян стародавній курган, здається, мав значення саме тому, що він уже належав до далекого минулого. Первісні історії, що його оточували, ймовірно, були забуті, але його вік і розташування в ландшафті дали йому нове релігійне життя — те, що збереглося й донині у розфарбованій штукатурці, жертвоприношеннях тварин і монетах, обережно покладених на черепи принесених у жертву свиней.
Раніше NV Техно писав, що розчленовані кістки, знайдені розкиданими по розкішній римській віллі на острові Вайт в Англії, можуть бути доказом різанини, скоєної під час жорстокої політичної чистки в четвертому столітті.
Відкриття людських кісток на цьому місці не є чимось новим; насправді, вони з’являлися в римській віллі Брейдінг із моменту її повторного відкриття в 1880 році. Що залишається загадкою, так це їхній вік, але нові радіовуглецеві дати і деякі монети натякають на короткий проміжок часу, протягом якого мешканці вілли таємничим чином загинули. Найбільше тривожать кістки, розкидані по самій віллі, сказав автор Майкл Фулфорд, професор археології в Університеті Редінга. «Як вони потрапили туди та змішалися з іншим римським побутовим сміттям? Чи знали люди, які їх принесли, про те, що вони знайшли?».
Читайте також:
Тисячі років в морі. Біля узбережжя британського графства Девон знайшли меч бронзової доби
