Науковці з Національного університету Сінгапура спільно з оператором дата-центрів DayOne і австралійською компанією Cortical Labs презентували перший у світі прототип серверної стійки, в основі якої — живі нейрони. Унікальний проект отримав назву CL1 і відкриває новий напрямок у розвитку біологічних обчислювальних систем, що може докорінно змінити підхід до енергоспоживання у сфері штучного інтелекту.
Біологічні сервери та їх енергоефективністьСистема складається з двадцяти комп’ютерів CL1, у кожному з яких використано справжні нейрони, вирощені зі стовбурових клітин у лабораторіях Інституту наук про життя NUS. На відміну від традиційних серверів, які імітують роботу мозку за допомогою коду, цей підхід передбачає використання живої нервової тканини. Розробники акцентують, що це перша у світі серверна стійка із біологічною інтеграцією, здатна самостійно функціонувати.
Головна перевага CL1 — висока енергоефективність. Один модуль споживає лише близько 25 Вт, а повна стійка — до 1000 Вт, що радикально менше порівняно з сучасними серверними системами для ШІ, які можуть споживати понад 100 кВт.
Водночас значна частина енергії необхідна для підтримки життєдіяльності біологічної маси: кожен модуль оснащений системами подачі газів, контролю температури, фільтрації та насосами, що забезпечують стабільне середовище для нейронів. Таким чином, серверна стійка поєднує обчислювальні функції та життєзабезпечення у єдиному корпусі.
Сінгапурський прототип переводить біологічні обчислення від досліджень до комерційного застосування.
Потенціал і виклики біообчисленьПопри низьке енергоспоживання, питання реальної продуктивності системи поки залишається відкритим. У Cortical Labs ще не оприлюднили даних про швидкість обчислень або ефективність у перерахунку на ват споживаної енергії. Відомо, що нейрони здатні працювати до півроку, але порівняльних тестів із класичними цифровими серверами наразі немає.
Проект із Сінгапуру — не єдиний у світі. Наприклад, швейцарська компанія FinalSpark вже використовує платформу з органоїдами мозку, стверджуючи, що її біологічні процесори споживають у мільйон разів менше енергії, ніж цифрові чипи. Водночас у Європі, зокрема у Нідерландах,
ведуться розробки нейроморфних обчислювальних систем, які імітують роботу мозку за допомогою спеціалізованих чипів без залучення живої тканини.
Серед ключових сфер застосування біологічних серверів розглядають розробку медикаментів, робототехніку, системи кібербезпеки та інструменти для виявлення шахрайства. Однак поки CL1 не доведе свою продуктивність та швидкодію у реальних завданнях, він залишатиметься перспективною, але поки що експериментальною платформою для досліджень.
Варто зазначити, що паралельно з біообчисленнями ведуться й інші передові наукові проекти. Наприклад, нещодавно корабель Starship Ship 40 здійснив свою першу морську подорож після успішного повернення на Землю, демонструючи широке поле для наукового прогресу у різних галузях.
Прототип Центру біологічних даних DayOne та Cortical Labs. Ілюстрація: NUS
