Глибоководна акула-світляк здатна сама освітлювати темряву завдяки мільйонам світловипромінювальних органів на тілі. Науковці з'ясували, що біолюмінесценція може допомагати їй не лише ховатися, а й знаходити здобич.
Про це пише National Geographic.
Ці акули мешкають переважно на глибині 480–540 метрів, де сонячного світла вже дуже мало. Довжина дорослої особини може сягати 1,8 метра, а її тіло вкрите фотофорами — спеціальними органами, які випромінюють світло.
Біолюмінесценція поширена серед мешканців глибоководдя. Світіння нижньої частини тіла допомагає тваринам зливатися зі слабким світлом, яке ще проникає з поверхні, та приховувати свій силует.
Акула-світляк використовує цей механізм дещо інакше. Вона переважно атакує здобич, яка перебуває вище, тому її світіння може одночасно виконувати дві функції.
Дослідники вивчили вісім акул і встановили, що яскравість їхнього світіння приблизно відповідає природному освітленню на глибині, де виловили тварин. Це дозволяє акулі маскувати контури тіла.
Незвичайним виявився і колір світіння. Воно має зеленіший відтінок, ніж у інших досліджених світних акул, що може допомагати тварині зливатися з частинками у воді, які містять хлорофіл.
Науковці звернули увагу й на напрямок світла. Знизу світіння допомагає приховати силует акули, але водночас частина світла поширюється під широким кутом убік.
Саме ця особливість наштовхнула дослідників на припущення про своєрідний природний "прожектор". Акула може освітлювати простір навколо себе та швидше помічати здобич у майже повній темряві.
Отже, одна адаптація дає хижакові одразу дві переваги: допомагає залишатися непомітним і водночас полювати там, де природного світла практично немає.
