Наука

Скіфи на Поділлі жили пізніше, ніж вважали: українські археологи зробили важливе відкриття

27 сер•ТСН

На Хмельниччині археологи під час розкопок курганного могильника біля села Маліївці відшукали знахідку яка здатна суттєво змінити уявлення про історію регіону. Дослідники виявили там поховання скіфського часу IV століття до нашої ери разом із унікальною бронзовою накладкою кінської збруї, прикрашеною рослинним орнаментом.

Про це розповіло Суспільне Хмельницький

На Хмельниччині знайшли стародавнє скіфське похованняЯк розповів археолог Віталій Гуцал, експедиція працює на цій локації вже третій сезон поспіль. Цьогоріч фахівці дослідили курган, який поєднав дві різні епохи.

Спочатку споруду звели приблизно між 1500 та 1200 роками до нашої ери — серед артефактів цього періоду знайшли кераміку комарівської культури та статусні прикраси. Зокрема, знайшли пошкоджений багатовитковий браслет, який, ймовірно, належав жінці, що мала статус.

Приблизно через тисячоліття цей курган повторно використали скіфи, хоча могилу в давнину розграбували.

«Частина кістяка втрачена, грабіжники порозкидали його. Лише деякі кістки ми змогли зібрати: тут є кілька хребців,

кістки ніг, череп і нижня щелепа. І все це також дасть нам певну інформацію».

Датувати поховання IV століттям до нашої ери вдалося завдяки елементам кінської збруї. На збруї знайшли деталь із нетиповим для кочівників орнаментом — десятипелюстковою квіткою з крапочками навколо. Раніше такі орнаменти не були відомими.

Для скіфської культури, вважається, що притаманний стиль зображення звірів. Тож такі орнаменти стали відкриттям скіфології.

Читайте також

Дата публікації 22:28, 14.08.26 Категорія Львів Кількість переглядів 1474 У річці на Львівщині знайшли слід доісторичного минулого: вік знахідки може становити сотні тисяч років Автор публікації
Богдан Скаврон

Дослідник наголосив на важливості відкриття для Поділля: раніше вважалося, що скіфи перебували тут лише у VII–VI століттях до нашої ери, а про їхню присутність у IV столітті до нашої ери стало відомо вперше.

До розкопок традиційно долучилися студенти Кам’янець-Подільського національного університету. Цей рік став особливо насиченим історичними знахідками. Директорка Малієвецького історико-культурного музею Анастасія Донець зауважила,

що нові артефакти планують інтегрувати в експозицію та використати для практичної реконструкції.

Команда планує продовжити розкопки курганів біля Маліївців наступного року.

Знахідки: останні новиниНагадаємо, що в Єрусалимі міжнародна команда археологів завершила розкопки під Храмом Гробу Господнього виявивши стародавній ландшафт першого століття нашої ери — покинутий кам’яний кар’єр із садами та висіченими у скелі гробницями.

Дослідження повністю підтвердило євангельські описи щодо розташування місця розп’яття та поховання поруч із садом за межами стародавніх міських стін. У четвертому столітті за наказом імператора Костянтина навколо шанованої вірянами гробниці звели першу християнську церкву.

Попри ідеальний географічний збіг із біблійними текстами, науковці визнають наявність історичних прогалин. Зокрема, археологи не знайшли прямих написів для ідентифікації Ісуса, доказів належності гробниці Йосипу Аримафейському чи лабораторних підтверджень обробки саду саме в день розп’яття. Проте загальне датування підтверджує існування цього простору у відповідну епоху, доводячи автентичність традиційного місця поклоніння.

Читайте також