На горі Піп Іван в Українських Карпатах завершують відновлення обсерваторії «Білий слон», де через 88 років знову встановили телескоп. Науковці планують спостерігати за астероїдами, кометами, штучними супутниками та космічним сміттям, а встановлена на вершині метеостанція передаватиме дані українським і європейським фахівцям.
На висоті 2028 метрів на горі Піп Іван відновлена обсерваторія поступово стає повноцінним науковим центром. Споруду, яка десятиліттями залишалася занедбаною після подій Другої світової війни, реконструювали: відновили дах, вікна, комунікації та внутрішні приміщення.
Роботи ускладнювали гірські умови — сильні вітри, низькі температури та постійний вплив вологи. Під час реставрації значну увагу приділили й кам’яним стінам будівлі: окремі елементи виймали, просушували, обробляли та повторно скріплювали спеціальним розчином.
«Білий слон» створювали передусім як науковий центрОдним з ініціаторів багаторічного відновлення обсерваторії був Ігор Цепенда, який очолював Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, а нині є головою його вченої ради.
Він наголошує, що метою проєкту було не лише відновити туристичну локацію у високогір’ї.
«Це була головна мета — створити не просто туристичний осередок чи прихисток на такій висоті, які є завжди в Європі, а саме створити науковий потужний центр для України, який був би потужним партнером для європейських університетських і академічних центрів», — зазначив Ігор Цепенда.
Для астрономічних спостережень це місце має кілька природних переваг. Значна висота, чисте гірське повітря та відсутність сильного міського засвітлення дають змогу спостерігати за об’єктами, які складніше досліджувати поблизу великих населених пунктів.
У будівлі вже встановили сучасний телескоп, який нині проходить остаточне налаштування. Після завершення підготовчих робіт доступ до спостережень планують забезпечити дистанційно, зокрема для дослідників з інших європейських країн.
Що спостерігатимуть у телескопДиректор астрономічної дослідної станції Володимир Троянський розповів, що одним із напрямів роботи стане моніторинг навколоземного простору. Йдеться як про природні космічні тіла, так і про створені людиною об’єкти на орбіті.
«Телескоп дозволить спостерігати навколоземні об’єкти — космічне сміття, штучні супутники, тобто здійснювати моніторинг усього, що пролітає навколо Землі. Також спостерігатимемо за малими тілами Сонячної системи — кометами та астероїдами. Маємо співпрацю з колегами з Європи й не тільки, тому ввійдемо у світову мережу спостережень», — розповів Володимир Троянський.
Науковці, зокрема, зможуть спостерігати за астероїдами та кометами, а також досліджувати штучні супутники й космічне сміття. Передбачена й міжнародна співпраця, завдяки якій результати спостережень стануть частиною ширших наукових програм.
До роботи з обладнанням планують залучати студентів Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Вони зможуть використовувати результати досліджень для підготовки наукових робіт і власних спостережень.
На Піп Івані запрацює високогірна метеостанціяЩе одним напрямом роботи комплексу стануть метеорологічні та кліматичні дослідження. На горі вже встановили сучасне обладнання, яке працюватиме автоматично та передаватиме інформацію українським і європейським фахівцям.
Особливе значення має висота розташування станції, оскільки вимірювання на рівні понад дві тисячі метрів дають змогу отримувати окремий масив даних про стан атмосфери. Цю інформацію планують використовувати як для короткострокових прогнозів, так і для тривалих кліматичних досліджень.
«Сьогодні в Україні на такій висоті це буде перша метастанція, яка однозначно буде входити в європейську мережу. Це про прогнозування погоди на щодень, але найважливіше — це прогнозування на десятки років, тому що збираючи таку інформацію, ми бачимо, як змінюється клімат. І це є дуже важливо», — зазначив Ігор Цепенда.
Після офіційного відкриття фахівці продовжили остаточне налаштування телескопа та іншої техніки. У заходах також взяли участь партнери з Польщі, які співпрацюють з українською стороною у розвитку наукового центру.
В обсерваторії працюють і рятувальникиКомплекс на Піп Івані вже виконує не лише наукові функції. Тут працює рятувальний загін, а територію також використовують для проведення культурних і мистецьких подій.
Під час відкриття на вершині виступив колективІвано-Франківського національного драматичного театру.
Актори представили просто неба виставу за мотивами «Медеї» Евріпіда.
Режисерка Оксана Дмитрієва працювала над постановкою з урахуванням власного досвіду переселенки та переживань, пов’язаних із війною. Актори наголошували, що природний простір Піп Івана стає окремою частиною постановки.
«Це сцена мрії будь-якого актора, мені здається. Знаєте, ми завжди в театрі говоримо про простір, який ми гріємо. А тут ти приходиш сюди і тут простір гріє тебе», — розповіла народна артистка України Надія Левченко.
Після завершення налаштування обладнання відновлена обсерваторія має працювати як астрономічна дослідна станція, метеорологічний пункт і база для міжнародних наукових проєктів. Спостереження з Піп Івана зможуть проводити українські дослідники й студенти, а також їхні колеги з інших європейських наукових установ.
