Археологи, які проводять розкопки імператорського комплексу Врело-Шаркамен на сході Сербії, виявили винятково збережену приватну римську лазню, вбудовану в найнижчий рівень монументальної палацової вежі.
Команда розкопок Врело-Шаркамен повідомила, що нещодавно виявлена лазня наразі не має відомих прямих архітектурних аналогів в інших місцях Римської імперії, пише Arkeo News.
Круглий бальнеум, або окремий банний комплекс, займав південно-західну кутову вежу укріпленої резиденції, пов’язаної з римським тетрархом Максимином Дайєю, одним із правителів початку тетрархічного періоду IV століття. Археологи виявили три басейни або чани для купання, парну, піч, надзвичайно добре збережену систему підлогового опалення та місце, де колись знаходилася мідна посудина, яка використовувалася для нагрівання води.
Це відкриття стало результатом останньої археологічної кампанії у Врело-Шаркамен, проведеної Інститутом археології у співпраці з Музеєм Країни за підтримки Міністерства культури Республіки Сербія. Розкопками керують доктор Марія Йович, наукова співробітниця Інституту археології,
та Гордан Яніч, музейний радник Музею Країни. Їхня спільна робота в галузі археології, архітектури та польової документації була важливою для розуміння надзвичайно складного планування резиденції Шаркамен та реконструкції функціонування нещодавно виявленої лазні.
Читайте також:
Майже 2000 років. У Туреччині знайшли давньоримську віллу з приголомшливими мозаїками Ця знахідка додає нового виміру Шаркамену, який вже є однією з найважливіших пізньоантичних археологічних пам’яток Сербії, відомою відкриттям імператорського мавзолею та надзвичайної колекції золотих прикрас три десятиліття тому. Нещодавно виявлена лазня свідчить про те, що укріплена резиденція включала ще більш витончене поєднання архітектури, інженерії та приватного життя високого статусу, ніж вважалося раніше.
Розташування лазні робить знахідку особливо вражаючою. Замість того, щоб займати окреме крило палацу, бальнеум був адаптований до інтер'єру монументальної південно-західної кутової вежі та мав круглий план під куполом, пронизаним шістьма віконними отворами. За словами команди розкопок,
включення шести отворів у купольну конструкцію являло собою складне архітектурне та інженерне завдання. Таке розташування свідчить про те, що будівельники не просто намагалися вписати функціональну ванну кімнату у вежу; освітлення, циркуляція та враження від інтер'єру, схоже, враховувалися як частина загального дизайну.
Розкопки також виявили чіткий функціональний поділ у комплексі. Одна секція була зарезервована для технічної інфраструктури, необхідної для роботи лазні, тоді як інша містила приміщення, призначені для купання, відпочинку та дозвілля, відокремлюючи обслуговуючу діяльність від зон, що використовувалися високопоставленими мешканцями палацу.
Читайте також:
Намагався сховатися. В Болгарії знайшли гігантський стародавній глек зі скелетом чоловіка всередині Дослідники також виявили місце, де колись стояв мідний котел, який використовувався для нагрівання води для лазні. Сам котел не зберігся, що, на думку команди, не дивно, оскільки мідь була цінною і часто перероблялася після того, як римські будівлі припинили функціонувати. Навіть без посудини,
збережена установка є важливою, оскільки дозволяє реконструювати початкове розташування котла та його зв’язок із системою опалення. Команда розкопок зазначає, що збережені римські мідні котли є надзвичайно рідкісними, і наводить Помпеї як одне з місць, де відомий збережений екземпляр.
Дані свідчать про те, що споруда була значно більшим, ніж просто практичною лазнею. Її опалювальна інфраструктура, система водопостачання, контрольований доступ та зони відпочинку утворювали єдине ретельно сплановане середовище, призначене для мешканців високого статусу укріпленого палацу. Розташування бальнеуму всередині вежі робить цю організацію особливо важливою. Хоча приватні лазні були звичним компонентом елітних римських резиденцій, команда Шаркамена стверджує, що наразі невідомо жодного прямого аналога лазні, розташованої таким чином на найнижчому рівні монументальної кутової вежі палацу.
Додамо, Максимін Дайя належав до покоління правителів, сформованого тетрархією — системою, запровадженою для розподілу імперської влади між кількома імператорами. Великі укріплені резиденції,
побудовані в цей період, були не просто приватними будинками; вони могли поєднувати безпеку, церемоніальне представництва, адміністративні функції та елітне домашнє життя в рамках єдиного архітектурного комплексу.
Читайте також:
Складний пазл. Реставратори зібрали давньоримський обладунок із сотні шматочків Незважаючи на чудову збереженість бальнеуму, археологи досі не встановили точно, як мешканці палацу до нього заходили. Вхід зі східного боку з'єднується з вимощеним коридором резиденції, але різниця між рівнями підлоги палацу та лазні досі не пояснена.
Раніше NV Техно писав, що в 2024 році археологи в Сербії знайшли дивовижну давньоримську тріумфальну арку, датовану третім століттям, на місці античного Вімінаціума, за 70 км на схід від Белграда. Вімінаціум був столицею римської провінції Мезія і важливим військовим табором. Відкриття тріумфальної арки, датованої третім століттям нашої ери, було зроблено під час розкопок головної вулиці міста.
Професор Міомір Корач, провідний археолог Сербії, поділився: «Це перша така тріумфальна арка в цьому районі». Вирішення загадки, кому присвячена арка, знайшли, розкопавши частину мармурової плити з ім'ям правителя. Це виявився імператор Каракалла, який виріс у військових таборах і прийняв титул Августа в 15 років.
Читайте також:
Воїни на відпочинку. У сербському полі розкопали штаб римського легіону
