У разі ядерної зими або масштабного руйнування світових систем найбільші шанси зберегти продовольство, енергію та базову інфраструктуру матимуть кілька острівних держав. Два окремі дослідження найчастіше виділяють Австралію, Нову Зеландію, Ісландію, Велику Британію, Ірландію, Вануату та Соломонові Острови.
Про це йдеться у дослідженнях, опублікованих у Sustainability та Risk Analysis.
У роботі 2021 року науковці шукали країни, які могли б краще за інших пережити масштабний глобальний колапс і зберегти хоча б частину сучасної економіки та суспільних систем.
До п’ятірки найстійкіших потрапили Нова Зеландія, Ісландія, Велика Британія, Австралія та Ірландія. Найкращі стартові умови дослідники побачили у Новій Зеландії.
Її перевагами стали віддаленість від великих континентів, значні сільськогосподарські ресурси та власні джерела енергії. Водночас навіть Нова Зеландія залишається залежною від імпорту частини техніки, палива та інших товарів.
Інше дослідження було присвячене значно жорсткішому сценарію — різкому скороченню сонячного світла після ядерної війни, потужного виверження вулкана або падіння великого астероїда.
Науковці проаналізували 38 острівних країн і територій, враховуючи можливості виробництва їжі, енергетику, інфраструктуру, медицину, промисловість, зв’язок і політичну стабільність.
У найважчому сценарії найкраще виглядала Австралія. Модель показала, що її потенційне виробництво продовольства могло б значно перевищувати поріг у 2200 кілокалорій на людину на добу.
Вище цього рівня також залишалися Нова Зеландія, Ісландія, Вануату та Соломонові Острови. Саме останні дві країни разом із п’ятіркою з попереднього дослідження і сформували популярний список із семи держав.
Однак науковці не стверджують, що ці країни гарантовано переживуть глобальну катастрофу. Навіть держави з великими запасами продовольства залежать від пального, добрив, техніки, запчастин і міжнародної торгівлі.
Якщо світові ланцюги постачання надовго зупиняться, проблеми можуть виникнути навіть там, де їжі на перший погляд достатньо. Тому дослідження показують лише відносну стійкість країн, а не дають готового списку безпечних місць.
