Археологи, які працюють у стародавньому місті Помпейополь на півночі Туреччини, виявили приблизно 105 квадратних метрів надзвичайно добре збережених підлогових мозаїк та мармурову голову Ероса, якій приблизно 1800 років.
Відкриття були зроблені під час сезону розкопок 2026 року в базиліці в Помпейополісі, розташованій в районі Ташкьопрю міста Кастамону. Міністр культури і туризму Туреччини Мехмет Нурі Ерсой оголосив, що мозаїки, складені з геометричних візерунків і датовані IV століттям нашої ери, покривають частину центрального нефа будівлі, пише Arkeo News.
За словами Ерсоя, археологи досі не дійшли до меж декорованого тротуару під центральним нефом, а це означає, що його загальна збережена площа може бути значно більшою за 105 квадратних метрів, виявлених наразі. Розкопки та консерваційні роботи тривають по всій споруді.
Читайте також:
Давньоримська вечірка. У Туреччині знайшли античну мозаїку із зображенням танців Масштаб тротуару вражає, але важливість відкриття полягає не меншою мірою в тому, що видно під ним і навколо нього. Дані з будівлі, схоже, зберігають кілька етапів перетворення Помпейополя з одного з головних міських центрів римської Пафлагонії на місто,
релігійний ландшафт якого дедалі більше формувався християнством у пізній античності.
Друга знахідка з тих самих розкопок створює разючий контраст із пізньоантичною мозаїчною підлогою. Археологи виявили голову Ероса, греко-римського бога, пов’язаного з коханням і бажанням, у зоні пастофорію будівлі. Скульптуру датують другою половиною II століття нашої ери, приблизно тим самим періодом, до якого дослідники наразі відносять найдавнішу фазу будівництва, виявлену на місці базиліки.
Це не обов’язково означає, що у II столітті тут стояла християнська базиліка. Архітектурні характеристики, стратиграфія та археологічні знахідки радше вказують на те, що протягом наступних століть споруда зазнала суттєвих змін як у формі, так і у функції. Таким чином, голова Ерота належить до більш раннього римського контексту, який передував пізньохристиянській фазі будівництва. Разом знахідки дозволяють археологам дослідити два дуже різні періоди в межах одного архітектурного комплексу: художнє середовище процвітаючого римського мегаполісу та релігійну трансформацію міста кілька століть потому.
Читайте також:
Біля кордону з Вірменією. В Туреччині знайшли стародавній камінь з ім'ям пророка Мухаммеда Помпейополь був заснований римським полководцем Помпеєм у 65−64 роках до нашої ери після війн Риму проти Мітрідата VI Понтійського та подальшої реорганізації північної Анатолії. Його розташування було стратегічним. Місто розташовувалося в родючій долині стародавньої річки Амніас, сучасного Гекирмака, вздовж важливого шляху зі сходу на захід, що з'єднував внутрішню Анатолію з регіоном Чорного моря. Помпейополь швидко розвивався і зрештою став одним з головних міст стародавньої Пафлагонії.
Його значення досягло піку в період Римської імперії. Історичні та археологічні дослідження свідчать про те, що Помпейополь мав титул мегаполісу Пафлагонії між правліннями Антоніна Пія та Галлієна, тобто протягом II та III століть нашої ери. Це процвітання залишило значний археологічний слід. Дослідження в Зімбиллі-Тепе, де центр стародавнього міста розташований навпроти сучасного Ташкепрю, виявили монументальні громадські будівлі, житлові райони, вулиці, ринки та лазні.
Геофізичні дослідження також дозволили дослідникам простежити частини міста, які залишаються похованими під землею.
Попередні розкопки виявили вишукані римські мозаїки в житлових будівлях, що демонструє, що багато оздоблені інтер'єри вже були частиною елітного життя в Помпейополісі. Однак нещодавно виявлені мозаїки базиліки належать до пізнішого етапу історії міста та допомагають задокументувати, як його монументальна архітектура розвивалася разом зі змінами самого римського суспільства.
Читайте також:
Майже 2000 років. У Туреччині знайшли давньоримську віллу з приголомшливими мозаїками До V століття нашої ери Помпейополь став єпископським центром, що свідчить про його зростаюче релігійне та адміністративне значення в період пізньої античності. Базиліка, здається, зберігає фізичні докази цього переходу. Архітектурні зміни, декоративні елементи та нещодавно відкриті мозаїчні підлоги належать до фаз, коли будівля переформовувалася відповідно до зміни релігійного характеру міста.
Раніше NV Техно писав, що археологи, які працюють у самому серці Ізміра, виявили три раніше невідомі кімнати та рідкісні настінні розписи, що датуються пізньою античністю, у стародавньому місті Смірна. Знахідки були зроблені під час розкопок навколо Смірнської агори та театру.
Три нещодавно виявлені кімнати простягаються на ділянку, де археологи виявили мозаїчну підлогу під час розкопок минулого року. Дві кімнати мають мозаїчні підлоги, а третя — мармурові, що свідчить про те, що споруди були частиною важливого архітектурного комплексу.
Читайте також:
Захист від «лихого ока». У Туреччині розкопали античну залу з давніми оберегами
