Велика піраміда в Гізі могла бути не лише гробницею, а й своєрідним кам’яним носієм знань про час, математику та рух небесних тіл. Таку гіпотезу висунув незалежний дослідник Сефі Леві, який вважає, що ключ до неї прихований у самих пропорціях споруди.
Про це пише Daily Mail.
За версією Леві, шукати «код» потрібно не в написах чи таємних приміщеннях, а у висоті піраміди, довжині її основи, нахилі граней та співвідношенні окремих параметрів.
Дослідник використав дроби, характерні для давньоєгипетської математики, і отримав низку чисел, які, на його думку, можуть бути пов’язані з астрономічними циклами.
Один із результатів дав значення 27,5. Леві пов’язує його з приблизно 27,55 дня — проміжком між послідовними проходженнями Місяця через перигей, тобто найближчу до Землі точку орбіти.
Інший розрахунок дав число 70. Дослідник співвідносить його з приблизно 70-денним періодом, протягом якого Сіріус у давньоєгипетських спостереженнях був прихований сонячним сяйвом між заходом і наступним геліакічним сходом.
Водночас самі по собі такі збіги не доводять, що будівничі свідомо закладали ці значення в конструкцію.
Число 70 також фігурувало у давньоєгипетських поховальних традиціях, зокрема в контексті муміфікації.
Леві стверджує, що інші пропорції піраміди можна співвіднести з циклами Сатурна, Юпітера, Венери та Марса. Також він вказує на числа, близькі до Пі та золотого перетину.
На цій основі дослідник припускає, що піраміда могла бути створена як довговічна система передачі знань. Її цінність, за цією версією, полягала б не в тому, що зберігалося всередині, а в самій геометрії споруди.
«Піраміду побудували для того, щоб вона стояла вічно, не тому, що вона містила щось цінне. Її побудували для того, щоб вона стояла вічно, тому що вона сама була чимось цінним», — пише Леві.
Щоб перевірити, наскільки такі збіги могли бути випадковими, він провів комп’ютерну симуляцію. Дослідник згенерував 100 тисяч умовних пірамід із різною шириною основи та кутами нахилу, а потім застосував до них ті самі математичні тести.
За його підрахунками, 2419 моделей, або близько 2,4%, показали таку саму кількість збігів або більше.
Леві вважає це аргументом на користь своєї версії. Проте навіть такий результат не є незалежним підтвердженням гіпотези,
оскільки йдеться про власну модель дослідника, а більш суворі перевірки не дали однозначної відповіді.
Нова версія суперечить загальноприйнятому поясненню призначення Великої піраміди. Більшість єгиптологів вважають її гробницею фараона Хуфу, або Хеопса, спорудженою приблизно 4500 років тому.
На поховальну функцію вказують гранітний саркофаг у внутрішній камері, поминальний комплекс і пов’язаний із пірамідою царський некрополь. Водночас прямих доказів того, що тіло самого Хуфу справді було поховане всередині, не збереглося.
Так само немає відомих давньоєгипетських текстів, які б прямо говорили про закладені в геометрію піраміди астрономічні коди.
Ще сміливіша частина теорії Леві стосується походження давніх єгиптян. Він намагається пов’язати форму піраміди з міфом про первісний пагорб Бенбен, який нібито піднявся з первісних вод.
На думку дослідника, цей образ міг бути віддаленим спогадом про реальну місцевість, де жили предки частини єгипетського населення.
Як можливу прабатьківщину він називає структуру Ришат у Мавританії, відому також як Око Сахари. Леві припускає,
що в часи, коли Сахара була значно вологішою, люди могли залишити цей регіон і поступово переселитися до долини Нілу.
У такій інтерпретації Велика піраміда могла символічно відтворювати первісний пагорб, а весь комплекс — зберігати пам’ять про давнє походження.
Однак прямих археологічних чи історичних доказів такого переселення саме зі структури Ришат до Гізи немає. Так само не підтверджено зв’язок цієї місцевості з будівничими Великої піраміди.
Робота Леві була опублікована на платформах SSRN та Zenodo і не проходила незалежного наукового рецензування. Сам автор також визнає, що частину закономірностей знайшов уже після того, як знав виміри піраміди та шукані значення.
Тому «числовий код» Великої піраміди наразі залишається гіпотезою, а не встановленим науковим фактом. Вона пропонує альтернативне пояснення споруди, але поки що не змінює загальноприйнятої версії про її поховальне призначення.
