Науковці ЦЕРНу уперше змоделювали зародження космічних злив у лабораторних умовах. Для цього вони зіштовхнувши протони з ядрами кисню на Великому адронному колайдері.
Читайте також:
Мініатюрна зірка на Землі. Вчені з’ясували, як приборкати турбулентність у термоядерному реакторі Загалом, космічні промені — це надшвидкі атомні ядра (переважно водню), які летять із глибин Всесвіту і на межі атмосфери врізаються в повітря і розпадаються на лавину вторинних частинок.
Понад століття після їхнього відкриття фізики досліджували ці процеси за допомогою наземних комплексів телескопів, таких як Telescope Array у пустелі штату Юта. Проте комп’ютерні моделі досі давали дуже суперечливі прогнози щодо того, як саме зароджуються такі каскади. Про це пише видання phys.org.
Аби отримати точні дані, вчені запропонували скопіювати атмосферне зіткнення всередині колайдера. У ході випробувань пучок протонів зіграв роль космічного променя, а розігнані майже до швидкості світла іони кисню виступили в ролі земної атмосфери.
Зіткнення фіксував гігантський детектор ATLAS розміром із футбольне поле. Його високошвидкісні кремнієві сенсори роблять понад 200 мільйонів кадрів на добу. Завдяки такій швидкості вчені виміряли кількість і енергію частинок із точністю, яка вдесятеро перевищила прогнози комп’ютерних симуляцій.
Отримані результати допоможуть астрофізикам точно визначити співвідношення водню та важчих атомів у первинних космічних променях.
Читайте також:
Мікроскоп для протона. На Великому адронному колайдері розгледіли поведінку глюонів
