Дослідники виявили металеві частинки в мозку людей, яким встановлювали штучні суглоби. Найвиразніший зв’язок зафіксували між заміною кульшового суглоба та підвищеним рівнем кобальту.
Про це пише видання Science alert.
Вчені з Rush University Medical Center у США дослідили, чи можуть частинки, які утворюються внаслідок зношування або корозії штучних суглобів, поширюватися організмом і досягати мозку. Для цього вони проаналізували мозок 701 померлої людини, 229 з яких раніше перенесли операцію із повної заміни суглоба.
У чотирьох ділянках мозку дослідники виміряли рівень кількох металів, зокрема кобальту й титану. Частину зразків додатково вивчили за допомогою електронної мікроскопії, щоб визначити склад окремих металевих частинок.
Найчіткіший результат отримали щодо кобальту. У людей із заміненим кульшовим суглобом його концентрація в мозку в середньому була на 8,9% вищою, ніж у тих, хто не мав такого імпланта.
Мікроскопічний аналіз також показав, що принаймні частина металевих частинок, імовірно, походить саме від імплантів. За словами дослідників, вони могли подолати гематоенцефалічний бар'єр,
який зазвичай захищає мозок від багатьох речовин із крові.
Як саме частинки потрапляють у мозок, дослідники поки не встановили. Серед можливих пояснень вони розглядають хронічне запалення або вікові зміни, через які гематоенцефалічний бар'єр може ставати проникнішим. Також частинки можуть переносити клітини імунної системи.
Окремо вчені перевірили мозок на характерні для хвороби Альцгеймера зміни, зокрема накопичення білків амілоїду-бета і тау, а також порівняли результати з даними когнітивних тестів, які учасники проходили за життя.
Вищий рівень кобальту в мозку був пов’язаний із більшою кількістю патологічних змін, характерних для хвороби Альцгеймера, в нижньо-скроневій корі. Водночас дослідники не виявили зв’язку між концентрацією кобальту та зниженням когнітивних здібностей.
Схожий зв’язок виявили для титану. Його загальний рівень у мозку був вищим у людей із заміненими суглобами, а більша концентрація титану також була пов’язана з гіршими показниками когнітивних тестів. Проте цей метал може потрапляти в організм не лише з імплантів, а й з інших джерел, зокрема їжі та ліків.
Автори наголошують, що сама наявність штучного суглоба не була пов’язана з більшою кількістю патології Альцгеймера. Також дослідження не доводить, що металеві частинки спричиняють когнітивне погіршення або деменцію.
Крім того, аналіз металів і стану мозку проводили вже після смерті учасників, тому він показує лише один момент, а не процес у динаміці. Дослідники зазначають, що потрібні подальші роботи, щоб з’ясувати, як саме частинки потрапляють до мозку та чи мають вони довгостроковий вплив на його здоров’я.
Водночас заміна суглобів допомагає зменшити біль, відновити рухливість і підтримувати соціальну активність. Тому отримані результати самі по собі не означають, що встановлення штучного суглоба підвищує ризик деменції.
Читайте також:
- Мозок здатний мислити без слів. Нейробіологи з MIT спростували багатовіковий міф
- Велика кількість сигналів. Мозок змінює зв’язки під час невизначеності — вчені з’ясували, як він ухвалює рішення
- Внутрішні процеси. Вчені з’ясували, як стовбурові клітини формують людський мозок
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
