Телескоп Джеймса Вебба виявив зміни у двох кільцях Харікло, малого тіла між Сатурном і Ураном. Внутрішнє кільце стало менш прозорим, а зовнішнє, навпаки, пропускає більше світла.
Про це пише видання ScienceDaily.
Харікло має близько 250 кілометрів у діаметрі й рухається навколо Сонця між орбітами Сатурна та Урана. Його кільця відкрили у 2013 році. Тепер спостереження телескопа James Webb показали, що ця система може змінюватися значно швидше, ніж вважали раніше.
18 жовтня 2022 року Webb спостерігав, як Харікло проходив перед далекою зорею. Таке явище називають покриттям зорі. Коли Харікло та його кільця закривають частину світла зорі, астрономи можуть визначити властивості кілець за змінами її яскравості.
Дослідники порівняли ці дані з результатами попередніх спостережень за останнє десятиліття. Виявилося, що два кільця змінилися по-різному. Внутрішнє стало більш непрозорим, тобто блокує більше світла. Зовнішнє, навпаки, стало прозорішим.
За словами дослідника Інституту астрофізики Андалусії Пабло Сантоса-Санса, різниця між новими та старими спостереженнями свідчить про зміни в обох кільцях.
Причини цього явища поки що залишаються невідомими.
Спостереження також стало першим випадком, коли покриття зорі спеціально спрогнозували, запланували та успішно зафіксували за допомогою Webb.
Для цього вченим потрібно було дуже точно визначити орбіту Харікло, положення далекої зорі та траєкторію самого телескопа. Webb працює поблизу точки Лагранжа L2, приблизно за 1,5 мільйона кілометрів від Землі у напрямку від Сонця.
Під час спостереження Харікло рухався відносно телескопа лише зі швидкістю близько 2,5 кілометра на секунду. Завдяки цьому дослідники отримали детальні дані про структуру кілець.
Безпосередньо сфотографувати їх практично неможливо. Кільця Харікло надто вузькі та розташовані надто далеко, щоб їх можна було розрізнити навіть за допомогою Webb. Покриття зорі фактично дає змогу використати далеку зорю як своєрідне підсвічування.
Раніше кільця малих тіл Сонячної системи вважали відносно стабільними. Нові дані про Харікло показують, що такі структури можуть змінюватися протягом лише кількох років.
Водночас учені зазначають, що спостережені відмінності можуть бути пов’язані не лише з реальними змінами кілець. На результат могли вплинути особливості фільтрів, які використовували під час різних спостережень. Тому дослідникам потрібні додаткові дані, щоб встановити точну причину змін.
Читайте також:
- Несподіване відкриття зонда Кассіні. Швидке обертання Сатурна змінює структуру його магнітного щита
- Іонний вітер. NASA готує рій дронів для вивчення печер найбільшого супутника Сатурна
- Атмосферна структура. Вчені виявили на Сатурні гігантський десятикутник біля південного полюса
