Астроном-аматор Жоель Лапуант помітив на карті дивовижний круглий об'єкт. Згодом з'ясувалося, що це величезний ударний кратер віком 390 мільйонів років.
На сьогодні геологи офіційно підтвердили існування на Землі лише близько 200 таких ударних структур, проте вважається, що сотні подібних об'єктів досі залишаються прихованими від людського ока. Один із таких прихованих гігантів нещодавно привернув увагу астронома, який планував піший похід. Жоель Лапуант готувався до подорожі у важкодоступний регіон Кот-Нор у провінції Квебек. Вивчаючи онлайн-карти в пошуках місць для відвідування, він помітив об'єкт правильної круглої форми неподалік від озера Марсаль. Ентузіаст припустив, що ця структура має метеоритне походження, і звернувся по допомогу до європейських та північноамериканських фахівців.
Запит Лапуанта допоміг французьким дослідникам класифікувати цю територію як потенційну ударну структуру. Згодом до справи долучився професор Гордон Осінські — планетарний геолог із Західного університету та керівник бази даних Impact Earth. Попри початковий скептицизм, у жовтні 2025 року вчений організував експедицію до цієї віддаленої місцевості.
Шлях виявився дуже складним: команда дісталася туди гідролітаком, після чого вченим довелося долати 50 метрів убрід крижаною водою та пробиратися крізь непрохідне болото й густі чагарники. За словами Осінські, це стало одним із найважчих випробувань за всі роки його польової роботи на шести континентах.
Спочатку геологи припускали, що мають справу з вулканічною структурою, однак уже на другий день експедиції було виявлено ключовий доказ — конуси руйнування в скельних породах. Такі унікальні структури виникають виключно під дією колосального тиску під час падіння небесних тіл. Як зазначив Осинський, це єдиний наочний доказ зіткнення з метеоритом, який можна розгледіти неозброєним оком просто в польових умовах. Космічний гість був достатньо великим, щоб утворити складну структуру кратера діаметром близько 25 кілометрів, яка включає центральне підняття та високі скелі з характерними тріщинами.
Лабораторний аналіз зразків показав, що вік кратера становить близько 390 мільйонів років. Катастрофа такого масштабу в сучасному світі спричинила б регіональні руйнування планетарного рівня та суттєво вплинула б на клімат. За погодженням із місцевою радою корінного народу Інну Екуанітшит нововідкритий об'єкт назвали Ухакатик. Наразі це найбільший ударний кратер, виявлений після відкриття 31-кілометрової структури Хіавата у 2018 році.
Ця історія яскраво демонструє важливість громадянської науки. Будь-хто може зробити внесок у дослідження космосу та Землі завдяки спеціальним ініціативам NASA — від пошуку астероїдів до відстеження спалахів на Місяці, спричинених падінням метеоритів. Сам Жоель Лапуант зізнається, що був неймовірно щасливим, коли вчені підтвердили його здогад, і закликає інших не ігнорувати власну інтуїцію під час спостережень.
