В Ірландії виявили залишки середньовічного замку, який протягом століть вважали зруйнованим. Виявилося, що стародавня норманська фортеця збереглася всередині будівлі Дублінського університетського коледжу, а її стіни досі приховані під штукатуркою.
Про це пише Дублінський університетський коледж (UCD).
Незвичайне відкриття зробив професор Тадг О'Кіфф, який спеціалізується на історії середньовічної архітектури. Досліджуючи будівлю на території університетського містечка, він встановив, що значна частина стародавнього замку Роебук не була знищена під час перебудови маєтку.
Зовні споруда має характерний вигляд будівлі вікторіанської епохи. Однак за її сучасними стінами збереглися елементи середньовічної фортеці, які можна розпізнати під шаром штукатурки.
За словами дослідника, збереження замку стало можливим завдяки рішенням колишніх власників маєтку. Коли у XVIII–XIX століттях будівлю модернізували, стародавні стіни не стали зносити, а використали як частину нової споруди.
«Середньовічні елементи досі там є. Вони приховані під штукатуркою, але їх можна розпізнати.
Нам надзвичайно пощастило, що ті, хто модернізував маєток, просто побудували будівлі навколо середньовічного замку, замість того щоб його зруйнувати», — розповів О'Кіфф.
З'ясувалося також, що внутрішній двір за сучасною університетською будівлею є тим самим подвір'ям, яке колись належало середньовічному замку.
Фортецю Роебук спорудили через кілька десятиліть після початку нормандського вторгнення в Ірландію у 1169 році. Вона розташовувалася на одному з під'їзних шляхів до середньовічного Дубліна та протягом наступних століть неодноразово перебудовувалася.
Із замком пов'язана й історія перебування в ньому колишнього англійського та ірландського монарха Якова II, який також правив Шотландією під ім'ям Якова VII.
За переказами, у 1689 році, після втрати престолу, скинутий король нібито зупинявся в Роебуку. Водночас документального підтвердження цієї історії в наданих відомостях немає.
До XVIII століття замок перетворився на руїни. Згодом маєток перебудували, тому тривалий час вважалося, що залишки середньовічної споруди остаточно знесли.
Проте важливу підказку для дослідників залишив художник Габріель Беранже,
який відвідав руїни приблизно у 1765 році. Він створив серію акварелей із зображенням стародавньої будівлі, зафіксувавши не лише її загальний вигляд, а й окремі архітектурні деталі.
Саме ці малюнки допомогли професору О'Кіффу зіставити вигляд колишнього замку із сучасною університетською будівлею та встановити, які її частини походять із Середньовіччя.
«Беранже, як і слід було очікувати, відобразив основну форму будівлі, але, на щастя, він також передавав деякі дуже дрібні деталі. Саме вони дають нам необхідні підказки для відтворення історії конструкції будівлі», — пояснив дослідник.
Професор також наголосив, що значна частина середньовічних замків на півдні Дубліна зникла, а разом із ними були втрачені й цінні відомості про минуле регіону.
За словами О'Кіффа, руйнування таких споруд залишає прогалини в історичних знаннях. Натомість у випадку з Роебуком значна частина середньовічного замку збереглася всередині будівлі, яку згодом звели навколо його стін.
