Сонячна пляма, зафіксована у 1947 році, мала діаметр приблизно у 40 разів більший за Землю. Дослідники вважають, що плями такого розміру потенційно можуть спричиняти надпотужні сонячні спалахи.
Про це пише видання Science alert.
Сонячні спалахи є потужними викидами випромінювання, які виникають під час різких змін магнітного поля Сонця. Найсильніші з них вивільняють величезну кількість енергії.
Водночас астрономи спостерігали на інших зорях, схожих на Сонце, так звані суперспалахи. Вони можуть бути у сотні або навіть тисячі разів потужнішими за найсильніші спалахи, які досі безпосередньо фіксували на Сонці.
Дослідники з Інституту досліджень Сонячної системи імені Макса Планка в Німеччині вирішили перевірити, чи здатне наше Сонце виробляти подібні явища. Для цього вони проаналізували 300 найпотужніших сонячних спалахів, зафіксованих у 2010−2016 роках.
Вчені порівняли енергію спалахів із розмірами активних ділянок Сонця, де відбуваються сильні магнітні процеси. Часто в таких областях утворюються сонячні плями, які виглядають як темні ділянки на поверхні світила.
Потім дослідники проаналізували історичні дані про найбільші сонячні плями за останні приблизно 400 років. Особливу увагу вони звернули на пляму, яку спостерігали у 1947 році. Вона займала близько 0,6% видимого диска Сонця, а її діаметр був приблизно у 40 разів більшим за діаметр Землі.
За розрахунками дослідників, така велика пляма теоретично могла б стати джерелом спалаху, енергія якого відповідає нижній межі суперспалахів, які спостерігали на інших зорях.
«Наше Сонце має потенціал для суперспалахів», — зазначила астрофізикиня Наталі Кривова. За її словами, воно здатне створювати величезні сонячні плями, які за певних умов можуть стати джерелом надзвичайно потужних викидів випромінювання.
Науковці також пов’язують можливість таких явищ із надзвичайними сонячними подіями, про які свідчать аналізи кілець дерев. У них виявляють сліди радіаційних сплесків, значно сильніших за ті, що люди безпосередньо спостерігали за допомогою сучасних приладів.
Дослідники припускають, що супервспалахи могли бути причиною деяких таких подій. Водночас для цього потрібні певні умови,
зокрема можливість високоенергетичних частинок вирватися з магнітного поля Сонця.
Автори роботи наголошують, що їхнє дослідження не визначає, наскільки ймовірними або частими можуть бути суперспалахи. Воно лише показує, яку максимальну енергію потенційно здатні мати спалахи, пов’язані з найбільшими сонячними плямами.
Потужні сонячні бурі можуть впливати на супутники, навігацію, зв’язок та іншу технологічну інфраструктуру. Тому вчені планують детальніше дослідити, як взаємодіють великі сонячні плями та які магнітні умови можуть сприяти виникненню надпотужних спалахів.
Читайте також:
