Озеро Синевир. Фото НПП «Синевир»Фахівці національного природного парку «Синевир» представили результати комплексного екологічного моніторингу однойменного озера під час міжнародної конференції WeVaRe у Словаччині.
Як розповіли у нацпарку, захід відбувся в межах міжнародного проєкту WeVaRe, який спрямований на вдосконалення моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення, розвиток транскордонної співпраці та використання сучасних інструментів оцінки стану екосистем, – передає Еко.Район.
Учасники міжнародної конференції WeVaRe у Словаччині. Фото НПП «Синевир»Українську делегацію представляли п'ятеро працівників НПП «Синевир» на чолі з директором парку Миколою Дербаком Природоохоронці разом з представниками Ужгородського національного університету презентували власні напрацювання у сфері моніторингу водно-болотних угідь.
Окрему увагу приділили озеру Синевир – одному з природних об'єктів Українських Карпат і водно-болотному угіддю міжнародного значення, яке входить до переліку Рамсарської конвенції.
Заступник начальника наукового відділу НПП «Синевир» Юрій Хланта представив проміжні результати комплексного екологічного моніторингу озера,
що охоплює кілька напрямів. Так, фахівці регулярно стежать за рівнем води, досліджують підземне живлення озера, відбирають проби для гідрохімічного аналізу та фіксують метеорологічні показники, зокрема кількість опадів, температуру, вологість і швидкість вітру. Ці дані допомагають оцінювати водний баланс озера та відстежувати його сезонні й довгострокові зміни.
Для досліджень також використовують геоінформаційні технології та дистанційне зондування Землі. Вони дають змогу стежити за змінами площі водного дзеркала, станом прибережної території та рослинного покриву.
Окремий напрям – батиметричний моніторинг, коли за допомогою ехолотного зондування фахівці отримують дані про глибини та рельєф дна, що допомагає оцінювати замулення, морфометричні характеристики та об'єм водойми.
До системи також входить дослідження живих компонентів екосистеми. Зокрема, фахівці вивчають водну та навколоводну рослинність, її видовий склад і поширення, а також стежать за рідкісними та охоронюваними видами. Працівники парку під час польових спостережень фіксують і антропогенний вплив та рекреаційне навантаження,
зокрема за допомогою мобільних технологій та елементів SMART-патрулювання.
Усі отримані дані можуть об'єднувати в єдиній геоінформаційній системі. Це дозволяє аналізувати показники в комплексі, наприклад, порівнювати зміни рівня води з кількістю опадів, температурою, поверхневим і підземним живленням та сезонними особливостями.
У парку зазначають, що накопичені дані використовують для моделювання водного балансу озера, оцінки сезонних коливань і прогнозування можливих змін.
Під час конференції представники чотирьох країн також порівняли підходи до моніторингу водно-болотних угідь у різних частинах Карпат Учасники наголосили на важливості транскордонної співпраці, оскільки водні екосистеми, гірські басейни та міграційні шляхи тварин не обмежуються державними кордонами.
