Археологи на півночі Італії виявили залишки понад 30 будинків, вік яких становить близько 2500 років, що є новими доказами повсякденного життя у важливій альпійській громаді ранньої залізної доби.
Велике поселення було виявлено в Гальгенбіхлі в Нідеррасені, Південний Тіроль, де з лютого тривають археологічні розкопки перед будівництвом нової під'їзної дороги, що об'єднує Антгольц та Оланг, пише Heritage Daily.
Датується це місце приблизно 800−500 роками до нашої ери та є одним із найважливіших відкриттів ранньої залізної доби, зроблених у регіоні. За даними Археологічного управління Південного Тіролю, це перше систематичне дослідження поселення залізного віку такого масштабу в провінції.
Розкопки, які зараз наближаються до завершення, виявили залишки понад 30 будинків, а також кераміку, знаряддя праці, кістки тварин та сліди металообробки. Разом ці відкриття надають археологам надзвичайно детальну картину того, як люди жили, працювали та взаємодіяли в долині Пастер понад два тисячоліття тому. Серед знайдених артефактів є знаряддя праці, пов’язані з ткацтвом та прядінням,
а також сліди обробки бронзи та жорна, що використовувалися для помелу зерна. Останки тварин також допомагають дослідникам реконструювати раціон та економіку поселення. Кістки великої рогатої худоби були особливо поширеними, і археологи вважають, що ця знахідка може свідчити про те, що мешканці Гальгенбіхля мали відносно заможний рівень життя.
Село також було далеко не ізольованим. Його розташування в долині Пустер, схоже, сприяло зв’язкам за межами безпосереднього Альпійського регіону, і є дані, що свідчать про те, що його мешканці підтримували контакти з громадами у венеціанській частині сучасної північно-східної Італії.
Однак одне з найвражаючих відкриттів стосується ставлення громади до своїх наймолодших членів. Археологи виявили в поселенні невелике поховання, де були лише немовлята. Замість кремації дітей ховали безпосередньо в селі. Ця практика контрастує зі свідченнями з сусіднього кладовища залізної доби у Віндшнурі, також у Нідеррасені, де для померлих використовувалася кремація.
Дослідники вважають, що ця різниця може вказувати на різні похоронні традиції для немовлят,
що свідчить про те, що дуже маленьких дітей вшановували та ховали інакше, ніж старших членів громади. Могили також підкреслюють реалії дитинства того періоду. За оцінками, дитяча смертність була надзвичайно високою, від 20 до 35 відсотків дітей, як вважається, не доживали до першого року життя.
Поєднання будинків, предметів побуту, свідчень ремесел, останків тварин та поховань дає археологам можливість реконструювати не лише саме поселення, а й аспекти соціального та економічного життя людей, які його заселяли між 800 і 500 роками до нашої ери.
Читайте також:
Богиня повернулася. В Італії розкопали 2500-річний храм етрусків Радник провінції Південний Тіроль Філіп Ахаммер заявив, що ці відкриття демонструють, наскільки багато минулого регіону залишається прихованим під сучасним ландшафтом.
«Ми щодня проїжджаємо повз місця, історії яких часто навіть не знаємо», — сказав Ахаммер. «Це ще більше вражає, коли цілий розділ нашого минулого раптом стає видимим».
Раніше NV Техно писав, що цьогорічні розкопки в Сіроло, місті в провінції Анкона в регіоні Ле-Марке в центральній Італії, виявили поховання з княжою колісницею народу піценів, що датується VI століттям до нашої ери.
Поховання знаходиться в центрі монументального кола та містить залишки куррусу, двоколісної колісниці, що символізує аристократичний ранг померлого. Серед похоронних речей є шолом, сокира та інша зброя.
Читайте також:
