Астрономи виявили унікальну радіогалактику, чия центральна чорна діра чотири рази поспіль викидала потужні потоки плазми, утворивши колосальну структуру завдовжки в мільйони світлових років.
Міжнародна команда астрономів зафіксувала об'єкт, який може стати першим в історії представником цілком нового класу радіогалактик. Дослідження, опубліковане на сервері препринтів arXiv, присвячене вивченню потужного радіоджерела J023721.13−010528.5, розташованого в масивній еліптичній галактиці. Завдяки знімкам, отриманим за допомогою модернізованого Гігантського метрового радіотелескопа (GMRT), комплексу MeerKAT та масиву VLA, вчені виявили чотири симетричні пари радіоструктур, що розходяться від центру.
Читайте також:
Дослідження космосу. Нові дані телескопа TEMPOS розкривають таємниці формування перших галактик Радіогалактики — це об'єкти з активними ядрами, в яких надмасивна чорна діра генерує потужні струмені (джети) частинок. Потужніші представники класу FR II утворюють яскраві кінцеві «гарячі точки», простягаючись на мільйони світлових років. У невеликій підгрупі таких об'єктів активність повторюється кілька разів:
давні епізоди розташовані далі від ядра внаслідок поширення в просторі, тоді як нові формуються ближче до центру. Відомі подвійні та потрійні варіанти таких систем, однак галактик із чотирма підтвердженими епізодами активності раніше ніколи не знаходили.
Аналізуючи дані, дослідники визначили спектральний і кінематичний вік чотирьох пар «гарячих точок», який варіюється від 4,5 до 20,5 мільйона років. Результати чітко підтвердили збільшення віку структур пропорційно відстані від центру. Статистичний тест на симетрію показав, що гіпотеза про чотири окремі історичні епізоди викиду джетів у 3 мільйони разів імовірніша за випадкове утворення пилових згустків. Загалом ця гігантська система простягається приблизно на 3,7 мільйона світлових років, що робить її одним із найбільших і найдивовижніших S-подібних радіоджерел, відомих людству.
Науковці з’ясували, що осі послідовних пар джетів поступово зміщуються проти годинникової стрілки на кути від 7 до 24 градусів. Це свідчить про повільне «хитання» або прецесію осі обертання центральної чорної діри з плином часу. Такі гігантські S-подібні системи відкривають неймовірні можливості для вивчення еволюції активних галактик і процесів поглинання матерії чорними дірами в далекому космосі.
Читайте також:
