Дослідники завершили перший повний польовий сезон робіт на формації Дюрупинар у Туреччині, яку десятиліттями пов’язують із можливим місцем знаходження Ноєвого ковчега. Під час буріння вони заглибилися приблизно на 20 метрів і зібрали понад 300 зразків, які тепер перевіряють у лабораторіях.
Про це пише Fox News.
Формація розташована неподалік гори Арарат на сході Туреччини й має характерні обриси, схожі на корпус човна. Вперше її виявили на аерофотознімках у 1959 році, після чого з’явилися припущення про можливий зв’язок із біблійною історією.
Водночас геологи давно пропонують природне пояснення походження цього об’єкта. Зокрема, у науковій роботі 1996 року Лоренс Джин Коллінз і Девід Франклін Фасолд дійшли висновку, що Дюрупинар є природним скельним утворенням.
Новий дослідницький проєкт, який підтримує університет Ağrı İbrahim Çeçen, вирішив детальніше вивчити те, що знаходиться під поверхнею. Протягом останнього польового сезону команда відбирала ґрунт як усередині формації, так і за її межами.
Віцепрезидент Noah's Ark Research Project Ендрю Джонс повідомив,
що загалом було зібрано понад 300 зразків із різних глибин. Уперше на цій ділянці також застосували глибоке кернове буріння.
На окремих точках бурильні установки досягали приблизно 20 метрів. Отримані зразки передали до лабораторій, де їх мають перевірити на можливі ознаки людської діяльності та матеріали, які могли б відповідати залишкам давньої деревини.
Причиною для глибшого буріння стали результати попередніх досліджень. За словами Джонса, зразки ґрунту, взяті у 2024 році всередині формації, відрізнялися від тих, що були зібрані зовні.
Зокрема, усередині нібито виявили приблизно втричі більше органічної речовини та на 38% більше калію. Також дослідники зафіксували різницю у показниках pH.
Окрему увагу команда звернула на структуру ґрунту під самою формацією. Джонс заявив, що під час буріння вони не натрапили на суцільний блок вапняку чи іншої твердої породи, а переважно проходили через ґрунт.
На деяких ділянках траплялися великі камені, однак однорідного шару твердої породи під усім об’єктом команда, за його словами, не зафіксувала. Дослідник вважає, що ці дані потребують подальшого аналізу перед будь-якими висновками щодо походження формації.
Новий інтерес викликали й фрагменти давньої кераміки, знайдені неподалік. Джонс уточнив, що їх виявили не всередині самої формації, а поруч із нею.
За попереднім датуванням, уламки можуть належати до періоду від раннього халколіту, або мідної доби, до залізної доби. Поблизу також розташовані два давні поселення, які поки детально не розкопували.
Сам Джонс відкрито говорить про свої християнські переконання та віру в біблійну історію. Водночас він визнає, що це не є доказом походження формації та що дослідникам належить виконати ще значний обсяг роботи.
Польова частина нинішнього етапу вже завершена, однак лабораторні дослідження зібраних зразків тривають. Команда планує оприлюднити результати після завершення аналізу.
