Палеонтологи виявили в західній частині Єгипту зуби щонайменше семи різних видів акул. Знахідку зробили на плато Абу-Тартур між оазами Дахла та Харга — у районі, який десятки мільйонів років тому був частиною морського середовища.
Про це пише The Independent.
У крейдовому періоді, приблизно 145–66 млн років тому, клімат Землі був значно теплішим, ніж сьогодні. Полярні льодовики майже не існували, а рівень Світового океану був набагато вищим.
Через це великі території нинішньої Північної Африки перебували під водою. Саме тому в сучасній пустелі збереглися сліди давніх морських екосистем.
Під час перших досліджень викопних відкладів палеонтолог Тарек Яссін із Каїрського університету та його колеги змогли визначити два види акул.
Подальші роботи принесли ще 14 зубів. Вони належали п’ятьом видам, яких раніше в цьому районі не фіксували.
Знайдені зуби помітно відрізнялися між собою. Частина була довгою й вузькою, інші екземпляри — широкими, вигнутими або мали невеликі бічні виступи, схожі на ікла.
На плато Абу-Тартур також є значні поклади фосфоритів. Такі породи часто формуються в умовах високої концентрації морських організмів і можуть добре зберігати сліди давнього життя.
У науковій роботі, опублікованій у журналі Cretaceous Research, команда Яссіна описує цю ділянку як частину морської екосистеми з високою біологічною продуктивністю та великою кількістю поживних речовин.
Водночас дослідники не стверджують, що всі сім видів акул жили тут одночасно. Фосфатний шар охоплює відносно короткий за геологічними мірками проміжок часу, але за цей період склад місцевої фауни міг змінюватися.
Низькі темпи накопичення осадових порід у той період також ускладнюють точне визначення того, які саме види співіснували одночасно.
