Біологи та фахівці з біобезпеки дедалі активніше попереджають про потенційні ризики створення так званого «дзеркального життя» — штучних організмів, побудованих із молекул протилежної хіральності.
Тема знову привернула увагу після публікації The Economist, який закликав регуляторів встановити обмеження ще до того, як технологія стане практично доступною.
Йдеться не про звичайні генетично модифіковані організми. У природному житті ключові молекули мають певну просторову «орієнтацію». Білки, ДНК та інші біологічні компоненти взаємодіють один з одним завдяки точній відповідності їхньої структури. У «дзеркальній» біології ці компоненти створюються у протилежній формі.
Окремі дзеркальні молекули вже отримують у лабораторіях. Дослідники також створили деякі ферменти, здатні працювати з дзеркальним генетичним матеріалом. Однак повністю самовідтворюваного «дзеркального» організму наразі не існує. За оцінкою Наукової консультативної ради генерального секретаря ООН, створення такого організму, ймовірно, залишається щонайменше на десятиліття вперед.
Саме можливість самовідтворення викликає найбільше занепокоєння.
Теоретично дзеркальні мікроорганізми могли б бути менш доступними для деяких природних механізмів контролю — зокрема для ферментів, хижаків і частини імунних реакцій, які сформувалися в процесі еволюції для взаємодії зі звичайною біохімією. Експерти побоюються, що в разі неконтрольованого поширення сучасна система біобезпеки може виявитися неготовою до такого організму.
Водночас важливо, що це поки що сценарій потенційного ризику, а не опис уже існуючої загрози. Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що можливості для створення повноцінного «дзеркального життя» наразі залишаються обмеженими та потребують значного технологічного прогресу й ресурсів.
Проблема полягає також у тому, що дослідження дзеркальної біології мають цілком мирні перспективи. Дзеркальні молекули можуть бути стійкішими до руйнування та потенційно використовуватися у медицині, діагностиці й створенні нових матеріалів. Тому повна заборона всіх досліджень у цій сфері могла б одночасно перекрити корисні наукові напрямки. Британське Government Office for Science окремо наголошує на необхідності розрізняти дослідження окремих дзеркальних молекул і створення організмів,
здатних до самовідтворення.
Водночас міжнародна наукова дискусія вже переходить до питання превентивних обмежень. На конференції з ризиків «дзеркального життя» експерти рекомендували дослідникам не займатися створенням дзеркальних організмів, а державним і приватним фондам — не фінансувати роботи, безпосередньо спрямовані на досягнення цієї мети.
Окреме занепокоєння стосується штучного інтелекту. Потужніші моделі можуть у майбутньому допомагати дослідникам проєктувати складні біологічні системи, тому експерти обговорюють необхідність обмежень для ШІ-інструментів, які можуть сприяти створенню високоризикових біологічних систем. The Economist пов’язує розвиток таких можливостей із ширшою проблемою біобезпеки та закликає діяти до появи технологічної можливості створити самовідтворюване «дзеркальне життя».
Таким чином, головна дискусія зараз точиться не навколо вже створеного небезпечного організму, а навколо того, де провести межу наукових досліджень до того, як створення такого організму стане технічно можливим.
