Лісова пожежа, що охопила Серро-Касітагуа поблизу Кіто, виявила археологічну пам'ятку, яка залишалася прихованою під рослинністю: секцію сходів, висічених безпосередньо в скелі.
Археологи з Інституту столичної спадщини Кіто (Instituto Metropolitano de Patrimonio, IMP) виявили споруду під час огляду археологічних пам’яток, постраждалих від пожежі, яка охопила гору з 17 по 20 вересня. Інститут стверджує, що нещодавно виявлені сходи можуть мати зв’язок з інками, хоча для встановлення їхнього віку та призначення знадобляться подальші дослідження, пише Arkeo News.
Місцезнаходження робить відкриття особливо інтригуючим. Сходинки розташовані поблизу Radioloma culunco, стародавньої доіспанської стежки в долині Лулумбамба, районі, де є сліди людської діяльності, що сягає тисячоліть у минуле.
Після того, як пожежа знищила рослинність у деяких частинах Касітагуа, фахівці IMP обстежили чотири відомі археологічні місця: Тагсіма, Барріо Куба Альто, Радіолома та Уячул. У Тагсімі та Уячулі не було видно видимих пошкоджень поверхні, тоді як у Барріо Куба Альто з’явилася обгоріла рослинність без ознак пошкодження археологічних матеріалів.
У Радіоломі сама стародавня стежка також, схоже, уникла значних пошкоджень. Однак, неподалік змінений ландшафт виявив те, чого археологи раніше не документували: сходинки, вирубані безпосередньо в природній скелі. IMP описав споруду як таку, що, ймовірно, належить до періоду інків, і сказав, що тепер фахівці досліджуватимуть її характеристики та зв’язок з навколишнім археологічним пам’ятником. Наразі приписування інкам залишається радше гіпотезою, ніж підтвердженою ідентифікацією. Результати датування не оголошені, а в регіоні знаходяться археологічні залишки періодів задовго до експансії інків на північ Еквадору.
Сходи розташовані поруч із кулунко, різновидом стародавньої стежки, в ландшафті, де археологи зафіксували дороги, укріплені місця, відомі як пукарас, та поселення.
Читайте також:
Політичні розправи, а не релігійні звичаї. Вчені запропонували несподіване пояснення кривавого ритуалу інків Помаскі, що розташований на північній стороні Кіто, також займав важливе становище під час експансії інків у північні Анди. Історичні та археологічні дослідження свідчать про те,
що інки переселили громади мітімае в долину та включили цю територію до своєї політичної та сільськогосподарської системи. Місцевий уряд Помаскі зафіксував присутність груп, що розмовляють мовою кечуа, які були переміщені туди після експансії інків. Сусідній Румікучо є ще однією частинкою цього ландшафту. Археологічні дослідження інтерпретували пукарас як частину інфраструктури, пов’язаної з експансією інків наприкінці 15 століття. Його висота дозволяла контролювати пересування через регіон, пов’язаний з важливими міжрегіональними шляхами, включаючи шляхи до північно-західного Еквадору.
Таким чином, вирубані в скелі сходи поруч із існуючим доіспанським шляхом відповідають ландшафту, який явно використовували інки. Цей контекст пояснює обережне припущення IMP про приналежність до інків, але сам по собі він не доводить, хто вирізьбив ці сходи.
Пожежа, яка оголила сходи, також продемонструвала, наскільки багато цього ландшафту може залишатися важкопомітним під сучасною рослинністю. У цьому випадку екологічна катастрофа несподівано виявила особливість, яку археологи тепер можуть задокументувати та вивчити.
Читайте також:
Символи родючості. В Перу знайшли стародавні кам’яні фігурки, які нагадують лам Подальші дослідження потребуватимуть визначення того, коли були вирізані сходи, наскільки далеко вони простягаються та чи були вони частиною сусіднього маршруту Радіолома. До того часу їх можливий зв’язок з інками залишається скоріше археологічним питанням, ніж висновком, але їхнє розташування розміщує їх безпосередньо в одному з найбільш історично складних ландшафтів північних Анд.
Раніше NV Техно писав, що в 2019 році міжнародна група вчених виявила уламки керамічного посуду, які датуються 4640−4460 роками до нашої ери. Цей період межує з Вальдівією, однією з найстаріших гончарних культур в Північній і Південній Америці, але сама кераміка відноситься до іншої культури.
Під час розкопок на майданчику Real Alto в Еквадор вчені виявили фрагменти керамічного посуду на глибині від 75 см до 1 метра. Вони відносяться до недостатньо вивченого комплексу Сан-Педро. Радіовуглецевий аналіз за допомогою мас-спектрометра показав, що кераміка датується 4640−4460 рр. до н.е.
Читайте також:
Фастфуд імперії інків. У Перу знайшли сублімовану картоплю віком 500 років
