Археологи встановили, що мисливці-збирачі приходили до скельного навісу Бадань у Боснії і Герцеговині ще 20 тисяч років тому — щонайменше на 5 тисяч років раніше, ніж вважалося.
Про це повідомляє Arkeo News.
Дослідники поєднали матеріали давніх розкопок із знахідками чотирьох польових сезонів, які стартували 2019 року. Вони проаналізували 29 радіовуглецевих дат, 22 з яких походять із надійних археологічних контекстів.
Раніше пам’ятка мала лише кілька достовірних дат, що вказували на значно коротше заселення. Втім, за новими даними, люди поверталися до Баданя приблизно від 20 до 12 тисяч років тому. Цей період охоплює вихід із найхолодніших фаз останнього льодовикового періоду, тож археологи можуть простежити, як разом із кліматом змінювалися знаряддя, харчування та соціальні практики людей.
Бадань розташований біля міста Столац на півдні країни. Це великий скельний навіс на схилі за 30 м над долиною річки Брегава, яка з'єднує долину Неретви з гірськими районами Боснії. Віе також входить до невеликої групи пам’яток східної Адріатики зі слідами як ранніх, так і пізніх фаз епігравету.
Науковці зацікавилися місцем у 1970-х, коли місцеві жителі знайшли там кам’яні артефакти. Розкопки дали знаряддя з каменю та кістки, прикраси й камінь із гравіюванням — один із найвідоміших зразків палеолітичного мистецтва Боснії і Герцеговини. Їх залишили представники епігравету, культурної традиції півдня Європи пізнього верхнього палеоліту.
Найдавніші датовані шари мають вік від 21 до 19,5 тисячі років, проте до скельної основи археологи ще не дійшли. Глибше можуть бути свідчення ще давнішої присутності людей, але це покажуть лише нові розкопки.
Дослідження опублікували в журналі Radiocarbon.
Читайте також:
